Максим Іванович Горецький: біографія

18 лютого 1893 - 10 лютого 1938

білоруський письменник, літературознавець, перекладач, фольклорист, діяч білоруського національного руху початку XX століття

Біографія

Максим Горецький народився в селі Мала Богатьковка на Мстіславщіне в 1893 р. У селянській родині. У 1913 році закінчив Горецької аграрне училище. У 1913-1914 працював у Вільнюсі креслярем і землеміром.

З початком першої світової війни влітку 1914 року Максим Горецький пішов добровольцем до армії брав участь у боях, був поранений. Після госпіталю направлений в Павлівське військове училище в Петрограді (1916), отримав звання прапорщика і відправився на фронт. Незабаром був через хворобу відправлений на лікування, а потім і зовсім звільнений з армії.

У 1917 служив у Смоленському раді, співпрацював з газетою «Известия! Смоленського Ради». Працював у редакції газети «Зірка», з якою в 1919 р переїхав спочатку до Мінська з утворенням УРСР, а з утворенням Літбєл - до Вільнюса.

Після анексії Польщею Віленського краю викладав білоруську мову на вчительських курсах у білоруській гімназії у Вільні. Також був редактором білоруських газет «Наша думка» (Наша думка) і «Беларускія ведамасці».

Перед місцевими виборами 1922 року був заарештований. Завдяки проходили за межами Польщі акціях протесту проти масових арештів білоруських і литовських громадських діячів був висланий до Литви.

У 1923 році переїхав до Мінська. В БССР працював викладачем білоруської мови та літератури у Білоруському державному університеті, Комуністичному університеті в Мінську, Мінськом ветеринарному технікумі, Білоруської сільськогосподарської академії в Горках (в останній завідував кафедрою білоруської мови, літератури та історії).

Був дійсним членом Інбелкульта (Інституту білоруської культури) - організації, що передувала АН БРСР. У цей період займався вивченням новітньої білоруської літератури.

Репресії

У 1929 році разом з багатьма іншими білоруськими літераторами піддався критиці в пресі, а 19 липня 1930 року був заарештований за звинуваченням у причетності до «Союзу визволення Білорусі» і незабаром був засланий на 5 років у Кіров (Вятку), де працював креслярем.

З 1935 року працював вчителем російської мови і літератури у селищі Песочня Смоленської області (тепер Кіров Калузької області).

4 листопада 1937 був повторно заарештований НКВС. Згідно з рішенням «трійки» НКВС розстріляний 10 лютого 1938.

15 листопада 1957 був реабілітований.

Сім'я

Максим Горецький був одружений на Леонілла Устимівна Чернявської, від якої у Горецького було двоє дітей - син Леонід (загинув у 1944 році на фронті) і дочка Галина.

Творчість

Дебют Горецького як письменника відбувся публікацією оповідання «Лазня»(Баня) у 1913 році в газеті«Наша Ніва», в якій в той час друкувалися багато білоруські письменники та поети. У 1914 в місті Вільнюс вийшла збірка «Рунь». Згодом Горецький видав кілька збірок оповідань і повістей. Багато творів Горецького присвячені пережитої ним війні, в тому числі і найбільш відомі - «Ціхая плинь» (Тихе перебіг) і «На імпериялістичнай Вайне».

У 1920 році Горецький написав і видав першу історію білоруської літератури. Згодом їм було написано ще кілька робіт з цієї теми. Крім того, Горецький склав кілька білорусько-російських та російсько-білоруських словників.

Твори Горецького переведені на болгарську, латиську, литовську, німецьку, польську, російську та українську мови.

Сам Горецький переклав на білоруську мову «Слово о полку Ігоревім», деякі твори Максима Горького, твори Ю. Лебединського «Комісари» і «Тиждень»; О. Фадєєва «Розгром».

Також Максим Горецький працював в галузі критики, був літературознавцем і мовознавцем. Написав першим «Гісторию беларускай літаратури» (Вільня, 1920, 4-е виданьне, Менському, 1926). Автор літературно-критичної роботи «Маладняк» (1928), «Хрестаматиі беларускай літаратури. XI століття - 1905 р. »(Вільня, 1922),« Руска-білоруського слоўніка »(з Г. Гарецкім, Смаленск, 1918, 2-е виданьне, Вільня, 1920),« Беларуска-расійскага слоўнічка »(3-е виданьне , 1925), «Практичнага маскоўска-білоруського слоўніка» (з М. Байковим, 1924, 2-е виданьне, 1926). Видаў зборнік «Народния песьні зь мелодиямі» (запісания пекло маці, мелодиі запісалі А. Ягораў І м. Аладаў, 1928).

Бібліографія

• «Мутерка» - 1920
• «Не ідної віри» - 1928
• «Чирвония ружи» - 1923
• «Віленскія камунари», «Камароўская Хроніка» (твір залишилося незакінченим).
• «Ціхія песні» («Ціхая плинь») - 1926
• «Дзве души» - 1919
• «Жартаўліви Пісаревіч» - 1925
• «Рунь» - 1914
• «Досьвіткі» - 1926
• «Атрута» -1913
• «Антон» - 1919
• «Гапон І Любачка» - 1929

Пам'ять про Горецької

У д. Богатьковка створено його музей імені Горецького, в його честь названа бібліотека в Горках, вулиці в Мінську, Мстиславль, Горках; встановлені пам'ятники в Мінську та Вязьмі, меморіальна дошка в Горках. У 1997 створено Міжнародний фонд братів Горецький.

У 1993 році, з нагоди століття Максима Горецького білоруська пошта випустила в обіг поштову марку.

У Мінську, на вулиці Революційній, встановлені пам'ятна дошка і пам'ятник на честь Горецького.