Петро Андрійович Гостєв: біографія

14 лютого 1924 - 19 вересня 1998

учасник Великої Вітчизняної війни, разведік-спостерігач 37-го гвардійського мінометного полку 5-ї ударної армії 1-го Білоруського фронту, гвардії старшина

Біографія

Народився 14 лютого 1924 року в селі Атняшка Чернушинського району Пермської області. Закінчивши 6 класів працював у колгоспі. У 1941 році закінчив школу фабрично-заводського навчання в Кізелу, працював шахтарем на шахті «Руднична».

У Червоній Армії з серпня 1942 року, спрямований у воєнний мінометному училищі, але не довчився: у жовтні 1942 року з власної проханням був направлений на фронт і зарахований у роту розвідки 2-ї гвардійської мінометної бригади «катюш».

На фронтах Великої Вітчизняної війни з грудня 1942 року.

5 липня 1944 південно- на схід від міста Мінськ, перебуваючи у розвідці і помітивши готується контратаку переважаючих сил противника, П. А. Гостєв зібрав загін з місцевих жителів для допомоги у відбитті контратаки. Під його керівництвом загін знищив і захопив у полон велику кількість солдатів противника.

n

Наказом від 22 серпня 1944 гвардії червоноармієць Гостєв Петро Андрійович нагороджений орденом Слави 3-го ступеня (№ 203895).

n

3 березня 1945 старший розвідник гвардії сержант П. А. Гостєв, діючи в тилу противника в районі населеного пункту Шенебек (14 км на північний схід від міста Штаргард, Німеччина, нині місто Старгард, Польща), знищив 6 і полонив 3-х солдатів противника, вивів з ладу ворожий кулемет.

n

Наказом від 25 березня 1945 гвардії сержант Гостєв Петро Андрійович нагороджений орденом Слави 2-го ступеня ( № 27040).

n

24 квітня 1945, ведучи розвідку напередодні форсування річки Шпрее (Берлін), гвардії сержант П. А. Гостєв проник глибоко в розташування противника і встановив розташування 5 опорних пунктів та 5 вогневих точок противника. Коригуючи вогонь «катюш», викликав вогонь на себе, так як ворог перебував в безпосередній близькості від спостережного пункту. 28 квітня в вуличному бою в Берліні із захопленого у ворога зброї знищив 3 вогневі точки і кілька солдатів противника.

n

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 травня 1946 року за виняткову мужність, відвагу і безстрашність , проявлені в боях з гітлерівськими загарбниками, сержант Гостєв Петро Андрійович нагороджений орденом Слави 1-го ступеня (№ 1451).

N

У 1947 році старшина П. А. Гостєв демобілізувавшись, повернувся на батьківщину. У 1948 році, вже вдома, йому був вручений останній бойовий орден.

Працював бригадиром рільничої бригади, шофером, після закінчення Чернушинського училища механізації сільського господарства - механіком-комбайнером, токарем МТС.

У 1959 році виїхав на будівництво Воткінської ГЕС, де працював механіком-водієм катери. Потім працював на комбінаті шовкових тканин. Жив у місті Чайковський Пермської області. Помер в 19 вересня 1998 року.

Нагороди

• Повний кавалер Ордена Слави n
  • Орден Слави 3-го ступеня (22.08.1944, № 203895 ),
  • Орден Слави 1-го ступеня (15.05.1946, № 1451),
  • Орден Слави 2-го ступеня (25.03.1945, № 27040),
  n
• Орден Вітчизняної війни 1 ступеня,
• медалі.
• Орден Трудового Червоного Прапора,

Пам'ять

• Бюст П. А. Гостєва в числі 12 Героїв Радянського Союзу і 2 Повних кавалерів Ордена Слави, жителів Чернушинського району, встановлено на Алеї Слави, відкрито 9 травня 2010 року в місті Чорнушка.
• Бюст П. А. Гостєва в числі 1 Героя Радянського Союзу і 3 Повних кавалерів Ордена Слави, жителів Чайковського району, був встановлений 8 травня 2005 року на Площі Перемоги в Чайковського.

Джерела

Гостєв, Петро Андрійович на сайті «Герої країни»

• Сайт села Нижній Козьмяш. Гостєв Петро Андрійович.перевірили 12 серпня 2010 року.

Комментарии