Валентина Степанівна Гризодубова: біографія

Біографія

Валентина Гризодубова - дочка російського авіаконструктора, винахідника і льотчика Степана Васильовича Гризодубова. Народилася в Харкові 10 травня (за старим стилем 27 квітня) 1909 року (ця справжня дата народження встановлена ??співробітниками музею Гризодубових у Харкові; офіційної ж датою народження вважається 31 січня (18 січня по старому стилю) 1910 року).

Валентина піднялася в небо на батьківському аероплані з харківського аеродрому, прив'язана до батька ременями. У 14 років вона зробила перший політ на планері в Коктебелі на зльоті планеристів.

Після закінчення середньої школи вступила до Харківського технологічного інституту. Паралельно закінчила музичне училище по класу рояля і була зарахована до консерваторії.

Коли в 1928 році в Харкові відкрили школу пілотів цивільної авіації Тсоавіахіму, вступила до неї в першому наборі і через три місяці закінчила її, отримавши звання пілота. Для продовження навчання льотного майстерності в Харкові не було можливостей, і Гризодубова в 1929 році поступила до Пензенської школу льотчиків-інструкторів.

Займалася планерним спортом. З 1930 по 1933 рік працювала льотчиком-інструктором в Тульському аероклубі «Добролет», потім - інструктором льотної школи близько підмосковного села Тушино.

У 1934-35 роках була льотчиком агітескадрільі імені М. Горького, що базується на Центральному аеродромі в Москві. Працюючи в ескадрильї, вона облетіла майже всю країну на різних типах літаків того часу. Літала над Паміром, Кабардино-Балкарією, Ферганській долиною. У 1939 році призначена начальником Управління міжнародних повітряних ліній СРСР. Навчалася в Ленінградському інституті інженерів Цивільного повітряного флоту.

У жовтні 1937 року встановила 5 світових авіаційних рекордів на легкомоторних літаках. 24-25 вересня 1938 року як командир екіпажу разом з П. Д. Осипенко та M. M. Раскової на літаку «Родина» (АНТ-37) зробила безпосадочний переліт з Москви на Далекий Схід, встановивши міжнародний жіночий рекорд дальності польоту (за 26 години 29 хвилин покрито відстань в 6450 км).

В. С. Гризодубова, використовуючи свою популярність і знайомства у вищих колах, неодноразово клопотала в захист людей, постраждалих від репресій. Зокрема, разом з відомим льотчиком М. М. Громовим вона заступилася за С. П. Корольова, майбутнього творця радянської космічної програми; багато в чому завдяки їхнім зусиллям його перевели з табору на Колимі в ЦКБ-29.

У 1941 році вступила у ВКП (б). Очолювала Антифашистський комітет радянських жінок. Член комісії з розслідування злодіянь німецько-фашистських загарбників (1942 рік).

Під час Великої Вітчизняної війни, з березня 1942 року по жовтень 1943 року, командувала 101 авіаполком Авіації дальньої дії (АДД). На травень 1943 року особовий здійснила близько 200 бойових вильотів (у тому числі 132 - нічних) на літаку Лі-2 на бомбардування ворожих об'єктів, для доставки боєприпасів та військових вантажів на передову і для підтримки зв'язку з партизанськими загонами. У 1943 році присвоєно звання полковника.

При цьому, за даними командувача АДД А. Є. Голованова, полк Гризодубової мав низьку дисципліну серед особового складу та велика кількість не пов'язаних з веденням бойових дій льотних пригод, а сама Гризодубова не раз самовільно залишала свою частину під час ведення бойових дій. У 1944 році, з метою отримання генеральського звання і перетворення її полку в гвардійський, подала до ЦК ВКП (б) скаргу на командувача Авіацією дальньої дії А. Є. Голованова. У результаті проведеного розслідування скарга була визнана свідомо помилкової, після чого Гризодубова була виведена зі складу АДД, а її справу було вирішено передати у військовий трибунал (виходячи з тексту в зазначеному джерелі, справа до суду передано не було). Полк же Гризодубової, під командуванням її колишнього заступника, вже через кілька місяців був перетворений у 31-й гвардійський бомбардувальний полк.

Комментарии