Михайло Георгійович Гурєєв: биография

Коли боєзапас був повністю витрачений, Гурєєв наказав: зайняти кругову оборону і триматися до останнього. У хід пішло особисту зброю - рушниці та автомати. Доба тримали мінометники висоту, знищивши за цей час ворожу мінометну батарею, 3 станкових кулемети, 2 взводу піхоти. На другий день, 26 вересня, наша піхота перейшла в рішучу атаку і відновила становище.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 грудня 1943 року за успішне форсування Дніпра, міцне закріплення плацдарму на його західному березі і виявлені при цьому відвагу і геройство старшому лейтенанту Михайлу Георгійовичу Гурєєву було присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1875).

У січні 1944 року Гурєєв очолив штаб 1-го мінометного дивізіону. Його дивізіон громив гітлерівців у Корсунь-Шевченківської операції. За період оборони в районі села Мохначка дивізіон знищив до 2 рот піхоти, 7 вогневих точок, 2 гармати, 5 автомашин супротивника.

У червні 1944 року Гурєєва призначили командиром артилерійського дивізіону. На цій посаді він брав участь у Яссько-Кишинівській операції, визволяв Угорщину та Чехословаччину. 1 лютого 1945 Гурєєва поранило в боях за визволення міста Банська-Бистриця. Але він і поранений не залишив поле бою.

День Перемоги командир артилерійського дивізіону зустрів у Чехословаччині. У складі зведеного полку 2-го Українського фронту капітан Гурєєв М.Г. брав участь у Параді Перемоги на Красній площі.

У 1946 році Гурєєв М.Г. закінчив Вищу офіцерську артилерійську школу в Ленінграді, в 1950 році - Вищу офіцерську інтендантської школу, в 1953 році - Військову академію тилу і постачання. З 1958 року полковник Гурєєв М.Г. в запасі. Працював проректором Московського інституту управління імені С. Орджонікідзе. Нині - на заслуженому відпочинку. Живе в Москві.

У вересні 2006 року ветеран Великої Вітчизняної війни Герой Радянського Союзу Гурєєв М.Г. побував на батьківщині в республіці Мордовії. 29 вересня в Музеї Військового та Трудового подвигу з ним відбулася зустріч пошукачів різних шкіл міста Саранська.

Жив у Москві. Помер 14 жовтня 2009 року. Похований у Москві на Троєкуровському кладовищі (ділянка 3).

Автор біографії: Валерій Воробйов.

Нагороди

• Орден Червоної Зірки
• Орден Вітчизняної війни I ступеня
• Медаль Золота Зірка - 24 грудня 1943
• Орден Вітчизняної війни II ступеня
• медалі
• Орден Леніна - 24 грудня 1943
• Орден Вітчизняної війни I ступеня
• Орден Червоного Прапора

Сайт: Википедия