Івонн де Карло: биография

Успіх і популярність

Успіху і популярність Івонн домоглася лише в 1956 році, після того як виконала роль Ціппору, дружини Мойсея, в знаменитому фільмі «Десять заповідей». Далі були не менш успішні ролі в картинах «Банда ангелів» (1957) і «Меч і хрест» (1958).

Незважаючи на такий прорив до початку 1960-х років її кар'єра стала поступово згасати, і Івонн де Карло більшою мірою знімалася лише на телебаченні. У 1964 році стартував новий телесеріал, під назвою «Сімейка монстрів», де Де Карло запропонували одну з головних ролей. Цей спочатку малопомітний ситком незабаром став одним з найпопулярніших на американському телебаченні. Протягом двох років Івонн виконувала в ньому роль Лілі Монстер, але з виходом на телеекрани серіалі "Бетмен", популярність «Сімейки монстрів» стала поступово падати. У тому ж році, в надії підігріти інтерес до серіалу, на екрани вийшов фільм «Монстри, йдіть додому», в якому Де Карло також виконала свою роль. Незважаючи на це рейтинги серіалу продовжували падати, і незабаром показ був закритий.

Івонн де Карло з дитинства володіла могутнім голосом контральто і в 1957 році в співпраці з композитором Джоном Уїльямсом записала музичний альбом«Yvonne De Carlo Sings».

З 1955 по 1968 Івонн була одружена з каскадером Робертом Морганом, від якого народила двох дітей. У 1962 році під час зйомок фільму «Як був завойований Захід», Роберт потрапив під потяг, і йому довелося ампутувати ногу. Весь цей час Івонн знаходилася поряд з чоловіком, а після того як компанія «MGM» не стала виділяти їм кошти на лікування, подала на них до суду, з метою стягнути з компанії 1,4 мільйона доларів.

З кінця 1960-х років вона стала багато грати на театральній сцені, де домоглася значного успіху на Бродвеї. Найбільш успішним у її театральній кар'єрі став мюзикл Стівена Сондхейма «Шаленості», яке ставилося з 1971 по 1972 рік.

Пізні роки життя

У наступні роки Де Карло часто з'явилася на екранах у різних фільмах жахів і трилерах, серед яких «Влада» (1968), «Німий крик» (1980), «Американська готика» (1987), «Жах підземелля» (1988) і «Дзеркало» (1990). Востаннє на великому екрані актриса з'явилася в 1991 році, виконавши роль тітки Рози у фільмі «Оскар» з Сильвестер Сталлоне в головній ролі. Після цього вона лише раз з'явилася на телеекранах у фільмі «Босий керівник» в 1995, і в тому ж році її можна було побачити в епізоді фільму «Тут ходять монстри», знятому за мотивами серіалу з її участю.

У 1987 році вона опублікувала свою автобіографію«Yvonne: An Autobiography».

У 1997 році при загадкових обставинах загинув її син, після чого в акторки стався інсульт, на завдяки своєчасним зусиллям лікарів це не призвело до серйозних проблем. Пізніше Де Карло переїхала в пансіон в каліфорнійському місті Солванг, а коли її здоров'я стало погіршуватися, оселилася в Будинку акторів кіно і телебачення в Вудленд-Хіллз, передмістя Лос-Анджелеса, де і провела свої останні роки життя. Івонн де Карло померла 8 січня 2007 року в віці 84 років.

Актриса є власницею двох зірок на Голлівудській алеї слави - за внесок в кіно і телебачення.

Сайт: Википедия