Наши проекты:

Про знаменитості

Елтон Геркулес Джон: биография


За порадою музичного видавця Стіва Брауна Джон і Топін почали писати більш складні пісні для лейбла DJM. Першим був сингл «I've Been Loving You» (1968), записаний продюсером Калеб Куеем (англ.Caleb Quaye), у минулому - гітаристом Bluesology. У 1969, з Куеем, барабанщиком Роджером Поупа і басистом Тоні Мюрреєм Джон випустив сингл «Lady Samantha» і альбомEmpty Sky, витриманий (згідно Allmusic) у позднебітловской стилістиці і, судячи з амбітним аранжуваннями і цікавим текстам замислювався як серйозне творче заяву. Обидві роботи отримали хороші рецензії, але комерційного успіху в Британії не мали, а в США не вийшли взагалі (лише у 1975 році альбом був там перевипущена і піднявся до 6 у Billboard 200).

1970-і роки

Для роботи над наступним альбомом Джон і Топін запросили продюсера Гаса Даджена (англ.Gus Dudgeon) та аранжувальника Пола Бакмастер. АльбомElton Johnбув випущений навесні 1970 року: у Великобританії - компанією Pye Records (філією DJM), в США - Uni Records. Саме тут автори знайшли формулу успіху, що отримала згодом розвиток: рок-пісні (з елементами музики госпел) і проникливі балади. Перший сингл з альбому,Border Song, досяг в США лише 92-го місця. Але другий,Your Song, став хітом по обидві сторони Атлантики (# 8 США, # 7 у Великобританії): на хвилі цього успіху став підніматися в чартах сам альбом.

У серпні Елтон Джон дав свій перший американський концерт в лос-анджелеському клубі The Troubadour: на сцені його представив глядачам Нейл Даймонд; в акомпануючим складі грали барабанщик Найджел Олссон (екс-Spencer Davis Group, Uriah Heep) і бас-гітарист Ді Мюррей. Манера виконання Елтона Джона (багато в чому нагадувала стиль Джеррі Лі Льюїса) справила враження не тільки на репортерів, а й колег, зокрема, Квінсі Джонса і Леона Расселла.

Взявши участь у записіBack Home, футбольного гімну для збірної Англії, отправлявшейся на чемпіонат світу до Мексики, Елтон Джон записав альбом можеTumbleweed Connection, який вийшов у жовтні 1970 року, піднявся в першу десятку Біллборда і досяг # 2 в UK Singles Chart.

У концертний альбом1-17-70(17-11-70- у Великобританії) увійшла запис виступу, що транслювався з студій нью -йоркської радіостанції WABC-FM, де Елтона Джона і його групу представляв діджей Дейв Херман. Платівка, до якої увійшли, в основному, розширені версії ранніх композицій Джона і Топіна, продемонструвала впливу госпел, бугі-вугі і блюзу, характерні для ранньої творчості Елтона Джона. Видатними треками тут були визнані «Burn Down the Mission» (18:20) (куди увійшли частина «My Baby Left Me» Артура Крадапа і повна версія «Get Back» The Beatles), а також кавер «Honky Tonk Women», який рецензент Allmusic називає «феноменальним». На комерційні показники альбому в США, однак, негативно вплинула та обставина, що за кілька тижнів до офіційного релізу на ринку з'явився бутлег, що містив повну версію радіоконцерті (а не ті 40 хвилин, які відібрала для платівки компанія Dick James Music).