Франсуа-Ніколя-Бенуа Аксо: біографія

Народився 24 червня 1774 року в Люневілле, був племінником генерала Ніколя Аксо.

Військову освіту одержав у Шалонський школі, по закінченні якої в 1793 році вступив на службу в інженерний корпус; у 1796 році прослухав курс лекцій в Політехнічному інституті в Парижі.

Аксо вже під час війни Першої коаліції відмінно зарекомендував себе перед Наполеоном своїми проектами і роботами при посиленні фортець Італії. Також він брав участь в Італійських кампаніях 1799-1800 років.

У 1807 році, на прохання турецького уряду, він був відряджений для зміцнення Константинополя зважаючи передбачуваної облоги турецької столиці російськими військами. За виконання цього доручення Аксо в 1809 році недовго був в Іспанії, де за відзнаку при облозі Сарагоси отримав чин полковника. Услід потім він опинився на театрі війни з Австрією і за відзнаку при розгромі австрійської армії під Ваграмом нагороджений орденом Почесного Легіону. З Австрії він повернувся до Іспанії і в за інженерні роботи, наведені під час облог Леріди, Мекіненси і Тортоси був проведений в бригадні генерали; в 1811 році отримав баронський титул.

При підготовці Наполеоном походу в Росію Аксо було доручено привести в порядок фортеці Померанії, Сілезії й Польщі; під час самого походу він полягав у штабі армії, за відзнаку при першій битві під Полоцьком був проведений в дивізійні генерали. Також він брав участь у боях під Смоленськом і Бородіно.

У 1813 році Аксо зміцнював Гамбург і Дрезден; брав участь у битві при Дрездені; під Кульмом було поранено і взято в полон.

За зведенні на престол Людовіка XVIII, Аксо був призначений начальником інженерів королівської гвардії, в час Ста днів він брав участь в лавах армії Наполеона в битві при Ватерлоо.

Згодом Аксо був генерал-інспектором з інженерної частини і багато сприяв упорядкуванню кріпосного справи у Франції, а незадовго до смерті (у 1838 році) склав згодом здійснений у деяких частинах проект укріплення Парижа. У 1832 році він керував облогами роботами під грізною тоді Антверпенському цитаделі та за успішне взяття цього міста був названий пером Франції і в 1833 році нагороджений Великим хрестом ордена Почесного легіону.

Помер 25 червня 1838 року в Парижі. Згодом його ім'я було вибито на Тріумфальній арці в Парижі.

Аксо видав вельми популярне у свій час твір з топографії: «M? Moires sur la figure du terrain dans les cartes topographiques». В області фортифікації Аксо запропонував систему бастіонного фронту, іспозованную при будівництві фортець в Бельфорі, Безансоні, Греноблі, Дюнкерку і інших, і особливого пристрою гарматні каземати, вперше застосовані в Данцігу в 1811 році, в яких кам'яна лицьова стіна замінена земляним бруствером з амбразурою. Згодом його називали «Вобан XIX століття».

Джерела

• Військова енциклопедія / За ред. В. Ф. Новицького та ін - СПб.: Т-во І. В. Ситіна, 1911-1915. - Т. 7.
• Charles Mulli?. Biographie des c? L? Brit? S militaires des arm? Es de terre et de mer de 1789? 1850, 1852

Комментарии

Сайт: Википедия