Генрі Джордж: біографія

Біографія

Генрі Джордж народився у Філадельфії, у родині, що належала до найбіднішої прошарку середнього класу. Він був другим з 10 дітей в сім'ї. Навчання в школі припинилося для Джорджа, коли йому було 14 років, і в 15 років, у квітні 1855 року він пішов у море юнгою на судні «Hindoo», який ішов на Мельбурн і Калькутти. Після 14-місячного плавання він повернувся до Філадельфії, де влаштувався учнем складача. Через деякий час він переселився до Каліфорнії з ідеєю заробити на золотих копальнях, але зазнав невдачі, і йому довелося знову повернутися до типографського справі. Попрацювавши друкарем, Генрі Джордж незабаром сам вирішив спробувати себе у журналістиці. Він залишився в цій сфері до кінця своїх днів, закінчивши своє життя редактором і власником газети.

Економічні праці

Свою першу роботу в галузі економічної теорії Генрі Джордж опублікував в 1871 році; це була брошура «Наша земля і земельна політика» (англ.Our Land and Land Policy). Книга залишилася малозамеченной, але автор не залишив свій інтерес до аграрного питання. Протягом декількох років Джордж продовжував збирати матеріали і вивчати сучасну йому наукову літературу. Написана ним в результаті книжка «Прогрес і бідність» принесла авторові буквально всесвітню популярність. Незабаром після її виходу в світ (1879) книгу перевели майже на всі європейські мови. Російський читач побачив її в 1884 році, під назвою «Прогрес і бідність за Генрі Джорджу» (СПб., 1884).

Економічна теорія Джорджа очима російських вчених

Нижче викладається фрагмент статті А . Миклашевського «Генрі Джордж» з Енциклопедичного словника Брокгауза і Ефрона:

У цілому ряді жваво і дотепно написаних нарисів Джордж намагається розкрити причини все більш зростаючої бідності, поряд зі зростаючою накопиченням багатств і з розвитком всіх продуктивних сил. На противагу навчань класичної школи та новітніх економістів, він бачить джерело зла не в надмірному зростанні додаткової вартості взагалі, а у зростанні одного з її видів - земельної ренти.

Походження додаткової вартості, зазвичай іменується прибутком на капітал, він пояснює існуванням особливих відтворювальних сил природи, які завжди зростають з плином часу. Зерно, кинуте в землю, дає приріст, худобу дає приплід і т.д. Прибуток завжди - результат природного приросту. Існування прибули в галузях промисловості, що займаються тільки переробкою або обробкою матеріалу, обумовлюється природним процесом розподілу приросту між усіма галузями промисловості. Ніхто не став би займатися обробкою речей, якби процеси обміну не забезпечували йому участі в природному прирості капіталу.

Під впливом обміну приріст, отриманий тільки в тих видах вживання капіталу, де діють природні відтворювальні сили природи, рівномірно розподіляється між усіма іншими видами цього вживання. Існування прибутку, таким чином, не тільки не може надавати шкоди суспільству, але є необхідною умовою самого буття промисловості.

Не то по відношенню до ренті. Рікардо цілком ясно довів, що в процесі економічного розвитку рента прагне зростати і в кінцевому результаті поглинає найбільшу частку робочої плати і прибутків. Усі соціальні реформи повинні бути, тому, єдино спрямовані на знищення ренти: держава повинна присвоїти собі основне джерело її походження - землю, за допомогою встановлення загального земельного податку, що поглинає без залишку всю ренту.

Джорджа часто порівнюють з фізіократами ; але схожість між їх навчаннями тільки зовнішнє. Фізіократи були гарячими прихильниками приватної земельної власності; бажання Джорджа зводяться до її скасування. Фізіократи, за допомогою «єдиного податку на землю», хотіли взяти на користь держави одну лише частина «чистого продукту»; Джордж бажає відняти у землевласників весь надлишок доходу, що купується ними внаслідок суспільних умов. Сходячись у визнанні існування «деякого, що дається природою чистого надлишку», фізіократи називають його рентою, Джордж ж відносить цей надлишок до прибутку.

Комментарии