Ольга Антонівна Добіаш-Різдвяна: біографія

Життя і творчість

О. А. Добіаш народилася в сім'ї професора-історика чеського походження. Вища історична освіта отримала на Бестужевських курсах, де навчалася з 1895 по 1899 рік у професора І. М. Гревса. У 1899 році за участь у політичних заворушеннях студентів була з курсів виключена, але потім відновлена. Після закінчення навчання деякий час займалася приватним викладанням, а потім вступила на посаду викладача на Вищі жіночі курси (Бестужевські), які недавно закінчила. З 1907 року - професор Вищих жіночих курсів.

У 1908-1911 роках навчається в Парижі, в Сорбонні, де в 1911 році захищає дисертацію. Після повернення на батьківщину викладає у Петроградському університеті. О. А. Добіаш-Різдвяна - перша жінка в Росії, отримала звання магістра (1915) і доктора загальної історії (1918), довічний професор Ленінградського університету, член-кореспондент Академії наук СРСР (1929 р.).

Різдвяна працює також у Відділі рукописів Державної Публічної бібліотеки в Ленінграді.

З кінця 1916 року і до середини 1917 О. А. Добіаш-Різдвяна полягала в партії кадетів, у зв'язку з чим в серпні-вересні 1919 року піддалася короткочасному арешту.

Чоловіком О. А. Добіаш-Різдвяної був Д. С. Рождественський, видатний вчений-фізик, засновник Державного оптичного інституту (були одружені з 1908 року).

Батько - А. В. Добіаш - вчитель гімназії, згодом проф.-еллініст Ніжин. іст.-філол. ін-ту. Перша в Росії жінка-магістр (1915), д-р (1918) загальної історії, чл.-кор. АН СРСР (1929).

Закінчила з зол. медаллю нежин. дружин. гімназію в 1891. Через слабке здоров'я лише в 1895 батьки дозволили їй вступити на Вищі дружин. курси. У 1899 виключалася з Курсів за участь у студ. заворушеннях у зв'язку із самогубством слухачки Курсів М. В. Вітровий, заключ. в Петропавловську фортецю. Після закінчення Вищих жін. курсів у 1899 протягом трьох років займалася част. уроками. Через участь у студ. заворушеннях їй було заборонено преп-ня в держ. навч. закладах. Через три роки отримала дозвіл викладати в гімназіях, викладала також у недільних робочих школах. У 1904-06 була секр. Всерос. Учительського союзу. З 1907 - викл., А потім проф. Вищих жін. курсів.

На поч. 1908 вийшла заміж за Д. С. Рождественського, згодом изв. фізика - засновника Держ. Оптичного ін-ту.

За рекомендацією І. М. Гревса в 1908-11 відряджено до Франції, до Сорбонни, де слухала лекції істориків-медієвістів Ш.-В. Ланглуа і Ф. Лота, а також проходила навчання в «Школі хартій» (?cole des chartes) і «Практ. школі наук. дослідже. »(?cole pratique des hautes ?tudes). Гол. увагу Д.-Р. зосередила на заняттях у проф. Ланглуа з палеографії та дипломатики, методології історії та іст. бібліогр. З родиною Ф. Лота, і, перш за все, з його дружиною М. І. Бородіної-Лот, філологом-медієвіст, дочкою акад. І. П. Бородіна, Д.-Р. пов'язували наук. інтереси і лич. дружба всю послід. життя.

У 1911 Д.-Р. захистила в Сорбонні дис. «Церковне суспільство XIII ст. у Франції », за к-рую їй було присвоєно ступінь д-ра Париж. ун-ту. Пізніше (в 1915) ця робота була видана в расшир. вигляді в Росії і захищена в кач-ве магістер. дис. Друге велике дослідже. «Культ св. Михайла в латинському середньовіччі V-VIII ст. »(Пг., 1917) доставило їй докт. ступінь з загальної історії.

З 1911 знову стала викладати на Вищих жін. курсах. У 1915 обрано приват-доц. каф. загальної історії Петроград. ун-ту, проф. к-якого полягала до кін. життя. 31 серпня. 1919 заарештована за приналежність до партії кадетів, в якій складалася з кін. 1916 до сер. 1917. Звільнена 29 сент. 1919.

Комментарии