Про знаменитості
Валентин Вацлавович Елінскас: біографія
радянський і український футболіст, воротар, пізніше тренер
Біографія
Клубна кар'єра
Починав грати у футбол в клубі «Зарево» з Макіївки у 1970 році. Перший тренер - В. Петров. Вчився в спортивному інтернаті з Ворошиловграда, тренери - В. Фесенко і В. Першин. Не отримавши серйозних пропозицій він поїхав навчається в тернопільський фінансово-економічний інститут, де Валентин провчився два роки. Виступав за тернопільський «Буревісник». Потім був призваний до армії, потрапив у полк зв'язку КДБ. Після львівський СКА взяв Елінскас до себе. Незадовго до демобілізації його перевели в хмельницьке «Поділля», де головним тренером був Володимир Онисько, там він грав близько двох сезонів.
Після його звали в такі клуби як: київське «Динамо», харківський «Металіст» і одеський «Чорноморець». У стан «Динамо» він не перейшов, так як був впевнений що не зможе заграти. У 1980 році перейшов в «Чорноморець», який тоді очолював Микита Симонян. Запрошенням Елінскас в «Чорноморець» займався Матвій Черкаський. Основним воротарем команди тоді був Іван Жекю, але незабаром Валентин відвоював собі місце основному складі.
Під час чергових зборів він отримав струс мозку. В Одеській лікарні йому зробили укол і занесли - гепатит А. Елінскас довго лікувався, але коли повернувся до складу клубу зміг відвоювати місце в складі у Юрія Роменського.
У 1982 році Елінскас не пропускав м'ячів у 12 матчах чемпіонату СРСР , за підсумками року був визнаний футболістом року в «Чорноморці» за опитуванням газети «Вечірня Одеса». Після закінчення сезону у нього були пропозиції з інших команд. Клуб він покинув у знак солідарності до свого друга Миколі Павлову, який через конфлікт покинув «Чорноморець». Всього за «Чорноморець» він зіграв 41 матч і пропустив 45 м'ячів у чемпіонаті СРСР.
У 1983 році перейшов в донецький «Шахтар». За переїзд до табору «гірників» Елінскас отримав чотирикімнатну квартиру в елітному будинку. Його довго не могли заявити за клуб, але йому допоміг авторитет батька. В основному складі «Шахтаря» дебютував 25 лютого 1983 року в матчі Кубка СРСР проти вільнюського «Жальгіріса» (3:0).
У півфіналі Кубка СРСР 1983 «Шахтар» обіграв ленінградський «Зеніт» (1:1, по пен. 4:3), після закінчення цього матчу вболівальники скандували його прізвище, оскільки він відобразив два пенальті. У фіналі Кубка «Шахтар» виграв у харківського «Металіста» (1:0). У 1983 році "Шахтар" також став володарем Кубка сезону, обігравши дніпропетровський «Дніпро» (3:1 за сумою двох матчів).
У сезоні 1983/1984 «Шахтар» брав участь у Кубку володарів кубків, по ходу турніру команда обіграла данський Б1901 і швейцарський «Серветт». У чвертьфіналі команда поступилася португальському «Порту» (4:3 за сумою двох матчів), як говорив Елінскас після через упереджене суддівства. У сезоні 1984/1995 «Шахтар» дійшов до фіналу Кубка СРСР де програв київському «Динамо» (2:0). У період з 1983 року по 1987 рік Елінскас провів за «Шахтар» 121 матч у чемпіонаті СРСР. У 2010 році сайт Football.ua поставив Елінскас на 38 місце в списку 50-ти кращих гравців «Шахтаря».
З 1988 року по 1989 рік виступав за луганську «Зорю». У 1988 «Зоря» зайняла 20-е місце в Першій лізі СРСР і вилетіла до Другої ліги. Елінскас відіграв 40 матчів і пропустив 51 гол. У 1990 році Елінскас знову виступав за «Шахтар», провів 5 матчів у чемпіонаті СРСР.
У 1991 році він грав за маріупольський «Новатор», зіграв 20 матчів і пропустив 10 м'ячів на турнірі КФК. Після розпаду СРСР виступав за команду «Азовець». У 1992 клуб виступав у Першій лізі Україна, Елінскас зіграв 14 матчів і пропустив 19 м'ячів.
Закінчив кар'єру гравця через травми. Після займався підприємницькою діяльністю. Потім також грав у чемпіонаті Донецької області.
Виступав за команду ветеранів «Шахтаря», в 2006 році разом із командою виграв Кубок України і став кращим воротарем турніру.
Кар'єра в збірній
Виступав за олімпійську збірну СРСР. Міг поїхати на Олімпійські ігри 1986 в Лос-Анджелесі, але СРСР бойкотували ігри.
Тренерська кар'єра
Працював тренером воротарів в «Шахтарі-3», але пішов черезневідповідності рівня навантажень з рівнем заробітної плати.
До кінця життя працював у донецькому «Олімпіку». Одним з його вихованцем є Ігоря Левченка, який пізніше став чемпіоном Європи до 19 років.
Смерть
Незадовго до смерті було відомо, що у нього рак, а також метастази в головному мозку. 19 серпня 2008 він помер.
Приватне життя
Його батько - заслужений металург УРСР. Дружина - Галина Олександрівна, діти - Віра і Микита. Валентин Елінскас назвав сина на честь Микити Симоняна. Після завершення кар'єри гравця проживав у Донецьку.
Досягнення
Характеристика ігри
Володів хорошою реакцією, стрибучістю, блискучим умінням гри на виходах. За словами Сергія Ященка він був - технічним і координованим.
Цікаві факти
- У 1986 році в турне по Марокко Елінскас попросив в одному з матчів Олега Базилевича, поставити його на поле в якості польового гравця.
