Наши проекты:

Про знаменитості

Зубарєв Йосип Єгорович: біографія


Зубарєв Йосип Єгорович біографія, фото, розповіді - радянський воєначальник, полковник, командир 340-ї стрілецької дивізії
02 листопада 1907 - 10 січня 1944

радянський воєначальник, полковник, командир 340-ї стрілецької дивізії

Біографія

Народився 2 листопада 1907 року в селі Лопатіно (за іншими даними селище Мостище), Гомельського району, Гомельської області, БРСР (до революції 1917 р. д. Лопатіно ставилася до Поколюбіческой волості, Могилівського повіту , Росія). Національність - росіянин (у більш пізніх документах вказується національність - білорус).

Сім'я - сім осіб; мати, батько, три брати і сестра. До революції 1917 р. батьки селяни-середняки займалися своїм господарством в с Лопатіно. Пізніше земля була націоналізована і з 1934 р. вони трудяться в колгоспі «Новичі», Гомельської області, БРСР.

У 1924 р. закінчив семирічку. З 1924 р. по 1926 р. займається селянством у своєму господарстві, д. Лопатіно. 1926-29гг. вчиться в Гомельському педагогічному технікумі. Професія - вчитель. Протягом усього навчання вчився на держ. стипендії по 2-ї категорії. 1929-30рр. - Завідувач школи і педагог в Іванівській сільській школі Шипіловській с / с, Лоєвського району, Гомельської області. 1930 р. - завідувач і педагог у Жгунской семирічній школі Гомельського району. 1930 р. - одружений на громадянці Москвичова Софії Федорівні 1908 народження, уродженки села Шарпілово, Лоєвського району, Гомельської області. Розлучився як з чужою. Потім одружений на громадянці Апш Лідії Індріковне 1910 народження, уродженки села Грудіновка, Могильовського району, Могильовської області. З 1930 року розпочинається військова кар'єра, що закінчилася10 січня 1944- загибеллю на Українському фронті.

Дружина з двома дітьми (Едуард і Володимир) 1942-43гг. перебувала в Башкирської АРСР в евакуації. На момент загибелі проживала за адресою: м. Москва, Петрівка 26, кв.369

Військова кар'єра

  • Бере участь у білофінської війні на Карельському перешийку, а також у Польському поході РСЧА на посаді командира полку.
  • Присвоєно чергове звання - підполковник. Вступив у ВКП (б).
  • Призначено начальником перше відділення штабу 162-ї стрілецької дивізії м.Кременчук.
  • 10 січня 1944р. - Убитий в бою на Українському фронті.
  • Присвоєно чергове звання - майор.
  • 1931р. - Командир взводу 111 стрілецького полку 37-ї стрілецької дивізії.
  • 30 квітня 1942р. - Поранення в плече осколком міни на Cеверо-західному фронті.
  • 1931-32гг. - Командир взводу 109 стрілецького полку 37-ї стрілецької дивізії, г.Калінковічі.
  • Призначено начальником штабу 27-ї стрілецької бригади, г.Павловск.
  • Призначено начальником штабу п'ятьдесят першого стрілецького корпусу.
  • 1932-34гг. - Командир навчального куль взводу 109 стрілецького полку 37-ї стрілецької дивізії, г.Калінковічі.
  • 1940р. - 3 березня поранення в шию на Фінській фронті (з ладу не вибув).
  • 1930-31гг. - Курсант одногоднік при 111 стрілецькому полку 37-ї стрілецької дивізії, г.Жізура.
  • 1938-39гг. - Начальник штабу 223 стрілецького полку 81-ї стрілецької дивізії.
  • Призначено командиром 316-ї стрілецької дивізії 9-ї резервної армії.
  • Присвоєно чергове звання - полковник.
  • 1936р. - Начальник штабу навчального батальйону 223 стрілецького полку 81-ї стрілецької дивізії, м.Мінськ.
  • 1941-42гг. - Командир 27-ї стрілецької бригади Калінінського Фронту.
  • 1941р. - Вступив до академії імені Фрунзе, м. Москва.
  • 21 серпня призначений командиром 340-ї стрілецької дивізії.
  • 1939-40 рр.. - Начальник штабу 161 стрілецького полку 95-ї стрілецької дивізії.
  • 1942-43гг. - Слухач вищої військової академії імені Ворошилова.
  • 1939р. - Стає кандидатом у члени ВКП (б).
  • 12 грудня нагороджений орденом Червоного Прапора за білофінської війну.
  • 1943р. - Награжденмедалью "За оборону Сталінграда".
  • 1934-36гг. - Командир навчальної куль роти 109 стрілецького полку 37-ї стрілецької дивізії, г.Калінковічі.
  • 9 жовтня військовою радою 1-ї гвардійської армії відсторонений від посади і заарештований, згодом звільнений з-за припинення справи і відновлений у посаді командира 316-ї стрілецької дивізії.
  • 24 вересня контузія під Сталінградом.
  • 1936-38гг. - Помічник начальника штабу 223 стрілецького полку 81-ї стрілецької дивізії, м.Мінськ.

Похований у місті-герої Києві, Пам'ятник Вічної Слави (Київ)


n1944г. - 10 січня представлено до нагород:

Медаль «За відвагу» - (не нагороджений)

Герой Радянського Союзу - (не нагороджений)

Орден Леніна - ( нагороджений)

(позначка від руки в нагородному листі:не представлений т.к.340 стрілецька дивізія форсувала Дніпро у 2-му ешелоні)


nТакже був нагороджений грамотами від керівництва армії, подяками та грошовими преміями. У 1943р. за наказом Верховного Головнокомандуючого тов. Сталіна в м.Москва влаштований салют з 20 залпів на честь успішної операції в районі м.Суми, 340-я стрілецька дивізія під командуванням полковника Зубарєв І.Є. була відзначена серед найбільш відзначилися.

Джерела

ЗВІТ ОСОБИСТОГО СПРАВИ, ОБЛІКОВО-ПОСЛУЖНИЙ КАРТКИ І Нагородний лист Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації зроблені онуком Зубарєва А.В.

Комментарии

Сайт: Википедия