Алі Сабрі: биография

3 жовтня 1970 Арабський соціалістичний союз рекомендував Садата на пост президента. 31 жовтня 1970 Садат призначив маршала Сабрі віце-президентом Єгипту. Втім, деякі дослідники бачили в цьому кроці Садата тонкий розрахунок - призначення мало зв'язати Сабрі руки і не дати очолити опозицію. Між тим Сабрі вважався фактичним лідером режиму, він продовжував користуватися особливим впливом в АСС, його прихильники займали ключові державні пости. На його боці виступали віце-прем'єр і міністр внутрішніх справ Шаарауі Гомаа, генеральний секретар АСС Абу Мохсен ан-Нур і голова Національних зборів Лабіба Шукейр. У число прихильників Сабрі входили також міністр оборони Мухаммед Фавзі, що контролював спецслужби державний міністр Самі Шараф, керівник директорату Загальної розвідки Ахмед Камель, міністр інформації Мухаммед Фаїк, міністр будівництва Мухаммед Саад ед-Дін Зайед. Проте президент Садат ініціював таємні розслідування проти кожного з представників «промосковський» або «левонасерістской» групи Сабрі і встановив особистої контакт з командувачем Республіканської гвардією, що відає охороною Президента.

До кінця весни 1971 конфлікт між Садатом та Сабрі став відкритим. Каменем спотикання стало питання про об'єднання Єгипту із Сирією та Лівією в Федерацію Арабських Республік, ініційований Садатом без узгодження з Алі Сабрі. 21 квітня 1971 на засіданні Вищої виконавчого комітету АСС, а потім і в ЦК АСС група Сабрі піддала різкій критиці політику Садата. Проти нього виступили крім Сабрі Самі Шараф, Шаарауі Гомаа, генеральний секретар АСС Абу Мухсен Ан Нур і голова Національних зборів Лабіба Шукейр. На бік Садата встав лише військовий міністр Мухаммед Фавзі.

29 квітня в Москві Політбюро ЦК КПРС в терміновому порядку заслухав доповіді про становище в Єгипті. Посол СРСР в Єгипті В. М. Виноградов та головний військовий радник В. В. Окунєв висловилися на користь відносин з Садатом, хоча й висловили деякі побоювання за його адресою, а резидент КДБ у Каїрі Вадим Кирпиченко піддав критиці Садата, стверджуючи, що той обманює керівництво СРСР і готує розрив відносин. Після бурхливої ??дискусії керівництво СРСР не прийшло до якого б то ні було рішення і не зробило ніяких дій щодо Єгипту

Майське поразка

1 травня 1971 в Хелуане Садат вимовив традиційну першотравневу мова мова , в якій заявив про якісь «центрах сил», які загрожують режиму. Увечері того ж дня про оголосив про майбутню відставку Алі Сабрі. За сприяння консервативного начальника Генштабу Мухаммеда Садек Садат провів таємні переговори з офіцерами армії, а також президентської гвардії і спецслужб. 2 травня Садат змістив Сабрі з поста віце-президента. 3 травня Сабрі направив генеральному секретарю Арабського соціалістичного союзу Абу ан-Нуру прохання про відставку зі своїх партійних постів. Він писав:«Будь-який, хто хоче висловити свою думку з повною відвертістю, розглядається як противник інтересів нації, якщо його думка розходиться з думкою президента Республіки, і за це він піддається покаранню. Оскільки мене в члени ВІК АСС обрав ЦК АСС, я маю намір передати питання про свою відставку з цього поста на наступне засідання ЦК ».