Маргарита Йосипівна Алігер: біографія

Біографія

М. І. Зейлігер 24 вересня (7 жовтня) 1915 року народилася в Одесі в єврейській родині службовців. Закінчила хімічний технікум, працювала за фахом на заводі. Дебютувала у пресі в 1933 році. У 1934-1937 вчилася в Літературному інституті. Член СП СРСР з 1938 року. Член правління СП РРФСР і СП СРСР. Член редколегії журналу «Неділя літературне» (1992). 1 серпня 1992 трагічно загинула в результаті безглуздого нещасного випадку (впала в яму неподалік від своєї дачі в підмосковному селищі Мічурінець). Похована на Переделкінском кладовищі.

Творчість

• медаль «За оборону Москви»
• орден «Знак Пошани» (1939)
• орден Вітчизняної війни II ступеня (1985)
• орден Кирила і Мефодія I ступеня (1975)
• орден Дружби народів
• Сталінська премія другого ступеня (1943) - за поему «Зоя» (1942)
• міжнародна премія АПН імені П. Неруди (1989) - за перекладацьку діяльність
• два ордени Трудового Червоного Прапора (1965, 1984)
• медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.."

У своїй поезії створювала героїко-романтичний образ сучасника - ентузіаста перших п'ятирічок («Рік народження», 1938 ; «Залізниця», 1939; «Камені і трави», 1940), матері, мужньо переживає втрату своєї дитини («Зима цього року», 1938), бійця на фронтах і трудівника в тилу Великої Вітчизняної війни («Пам'яті хоробрих», 1942; «Лірика», 1943).

У 1942 році написала поему «Зоя», присвячену подвигу московської школярки Зої Космодем'янської. Після смерті Й. В. Сталіна була оголошена критикою «посередньої» поетесою.

n

n

У своїй ліриці Алігер дотримується середини між особистим і політичним, причому ще в ранніх її поемах сучасність тематики не була нав'язливою, а в пізніх перевага на стороні позачасових, вічних тем. Її поезія близька до прози, але ні в поемах, ні у віршах, навіяних подорожами, розповідності немає, їм властива швидше описовість і рефлексія. Ця поезія бідна метафорами, але в цілому часто символічна, як, наприклад, вірш «Мистецтво складати букети» (1963), де мистецтво ікебани стає нагадуванням про те, що в поезії має залишатися тільки найсуттєвіше.

N

n

- Вольфганг Козак

n

Особливе місце у творчості М. І. Алігер займає поема «Твоя перемога», надрукована в 1946 році. У ній вона вперше звернулася до теми долі єврейського народу. Поема була піддана суворій критиці і надалі передруковувалася з вилученням фрагмента, присвяченого єврейської теми. У 1940-50-і роки цей фрагмент поширювався рукописно і неодноразово фігурував як докази при розгляді справ «єврейських націоналістів». М. Рашкован у зв'язку з ним написав вірш «Відповідь М. Алігер», який також поширювався у списках.

Перекладала поезію Арчібальда Маклиша, Пабло Неруди, Едни Сент-Вінсент Мілле, Едуардаса Межелайтіса, Ганса Магнуса Енценсбергер, Десанкі Максимович та інших сучасних азербайджанських, американських, сербських, узбецьких, українських поетів. За перекладацьку діяльність була нагороджена міжнародною премією імені П. Неруди (1989).

Під час Великої Вітчизняної війни передала Сталінську премію у Фонд оборони:

n

Дорогий Йосип Віссаріонович!
nВ важку для нашого народу пору випало на мою долю величезне щастя. Радянський уряд присудило Сталінську премію нескінченно дорогою для мене роботі, поемі про улюблену героїню радянського юнацтва, про Зої Космодем'янської.
NЯ прошу Вас, дорогий Йосип Віссаріонович, передати цю премію на озброєння Червоної Армії, на посилення її артилерійського озброєння.
nДякуємо Радянському Уряду за те щастя, яке я пережила, як поет і громадянин, усвідомлюючи, що і моя праця вливається в загальний потік народних зусиль, наближаючи той ясний день, в ім'я якого ми всі живемо, мислимо і працюємо, в ім'я якого загинула безсмертна Зоя.
nПоет Маргарита Йосипівна Алігер

n

n

Поетові товаришеві Маргариті Йосипівні Алігер
nПрийміть моє вітання і подяку Червоної Армії, Маргарита Йосипівна, за Вашу турботу про Червону Армію.
nІ. СТАЛІН
nГазета «Известия», 30 березня 1943

N

Приватне життя

Від першого шлюбу - із загиблим на фронті композитором Костянтином Макаровим-Ракітін - народилася дочка Тетяна (1940-1974), згодом - поетеса і перекладач. Молодша дочка - Марія Алігер-Енценсбергер - народилася від зв'язку Алігер і А. А. Фадєєва, довгий час жила за кордоном, наклала на себе руки в 1991 році.

Книги

• Вірші і поеми. У 2-х тт., 1970
• Ленінські гори, 1953
• Зоя. Поеми та вірші, 1971
• Стежки в житі. Статті, 1980
• Собр. соч. У 3-х тт., 1984
• Чверть століття, 1981
• Рік народження, 1938
• Казки про правду, 1945
• З записної книжки, 1957
• Зоя, 1942
• Вірші і проза. У 2-х тт., 1975
• Кілька кроків, 1962

Комментарии

Сайт: Википедия