Наши проекты:

Про знаменитості

Хайнц Ірмшер: біографія


Хайнц Ірмшер біографія, фото, розповіді - військово-морський діяч НДР, в 1970-1976 роках начальник Вищого військово-морського училища ім

військово-морський діяч НДР, в 1970-1976 роках начальник Вищого військово-морського училища ім

Біографія

Після закінчення народної школи у 1935 році вступив матросом у торговий флот. Служив юнгою, потім матросом перш ніж вступити в 1939 році в морехідне училище в Гамбурзі, яке закінчив у 1941 році з дипломом офіцера-навігатора торгового флоту (nautischen Offizier der Handelsmarine). Згодом служив третім і другим офіцером на різних танкерах (у тому і числі і на танкері «Целебес», який підпорядковувався Кригсмарине. У 1942 році Ірмшер став членом НСДАП. Після закінчення Другої світової війни працював підсобним робітником на будівництві в своєму рідному місті. У 1946 році вступив в СЄПН. У 1950 році Ірмшер надійшов референтом до Головного управління Морський поліції, Він став одним з провідних офіцерів морської поліції, які під керівництвом Вальдемара Фернера будували військово-морські сили НДР. У 1951-1954 роках він керував відділом у штабі морської народної поліції (Abteilungsleiter im Stab der Seepolizei (Volkspolizei-See )).

У 1955-1957 роках командував базою ВМС Пенемюнде, з частин якої пізніше була утворена 1-я флотилія Фольксмаріне. У 1957-1958 роках служив керівником відділу по бойовій підготовці в Командуванні Фольксмаріне. У 1961-1962 роках працював технічним директором на верфі Пеене-верфт в Волгасте (VEB Peenewerft). У 1962-1970 роках служив заступником начальника штабу Фольксмаріне з бойової підготовки (stellvertretender Chef des Stabes f?r Ausbildung im Kommando der Volksmarine). У 1970 році Ірмшер отримав під своє командування Вищу офіцерську Школу Фольксмаріне імені Карла Лібкнехта в Штральзунді. На чолі школи він перебував до свого виходу у відставку 30 квітня 1976 року. 1 березня 1971 йому було присвоєно звання контр-адмірала.

Військові звання

  • Контр-адмірал - 1 березня 1971 року.

Комментарии

Сайт: Википедия