Алфьоров Володимир Іванович: біографія

Біографія

Народився 15 (28) липня 1904 року в місті Ростові-на-Дону.

У 13-річному віці почав трудову діяльність помічником кіномеханіка, потім кур'єром на підприємствах Петрограда . У 1922 році закінчив сільськогосподарський технікум селі Яструбине Петроградської губернії.

У Військово-Морському Флоті з 1922 року. У 1927 році закінчив Вище військово-морське училище імені М. В. Фрунзе в Ленінграді. До 1930 року проходив службу на Чорноморському флоті, в місті російської військової слави Севастополі: командир торпедного катера, льотчик-спостерігач, інструктор. У 1931 році закінчив Вищі спеціальні курси командного складу Військово-Морських Сил Червоної Армії в Ленінграді і до 1936 року був викладачем на цих курсах. Після цього працював начальником відділу, заступником начальника Науково-дослідного мінно-торпедного інституту Військово-Морських Сил Червоної Армії в Ленінграді.

У 1938 році В. І. Алфьоров - директор торпедостроітельного заводу № 175 Народного Комісаріату суднобудівної промисловості ( НКСП) в місті Великий Токмак Запорізької області України (з 1963 року - місто Токмак).

Під час Великої Вітчизняної війни Алфьоров - директор торпедостроітельного заводу № 182 НКСП в місті Махачкалі (нині столиця Республіки Дагестан), заступник начальника 2-го Головного управління НКСП в Москві, начальник Головного управління суднобудівних та судноремонтних підприємств Народного Комісаріату Морського Флоту «Главморпуть».

З 1946 по 1948 роки Алфьоров В.І. - Заступником начальника науково-технічного комітету Військово-Морських Сил (Москва).

У травні 1948 року В. І. Алфьорова призначають одним із заступників головного конструктора «КБ-11» Приволзької контори «Главгорстроя». Згодом цей об'єкт мав декілька назв, найбільш відоме з них - «Арзамас-16», нині Всеросійський науково-дослідний інститут експериментальної фізики (ВНІІЕФ). Там Алфьорову доручають розробку систем підриву ядерного заряду.

А 29 серпня 1949 В.І. Алфьоров став учасником історичної події - випробування першої радянської атомної бомби «РДС-1» на Семипалатинському полігоні (Казахська РСР). Володимир Іванович був відповідальним за оснащення вироби «РДС-1» електроустаткуванням, підготовку та перевірку автоматики та лінії підриву. За його безпосередньої участі був здійснений остаточний монтаж ядерного заряду на полігоні.

З 1950 року В. І. Алфьоров стає заступником начальника «КБ-11» і починає займатися організацією серійного виробництва ядерних боєприпасів. Керуючи цим напрямком, він продовжував брати участь у розробці нових атомних зарядів, внісши значний внесок у створення першої водневої бомби. Без формальної захисту дисертації йому присуджено вчений ступінь «доктор технічних наук».

З 1955 року Алфьоров - начальник Головного управління приладобудування Міністерства середнього машинобудування СРСР. Перед цим міністерством у ті роки стояло завдання в найкоротші терміни організувати масовий випуск ядерних боєприпасів і забезпечити військово-стратегічний паритет з США в цій області.

У 1962 році постановою Ради Міністрів СРСР Алфьорову В. І. присвоєно військове звання «контр-адмірал».

З 1964 року В. І. Алфьоров - заступник міністра середнього машинобудування СРСР.

З 1968 по 1986 роки контр-адмірал Алфьоров В.І. працював у Генеральному штабі Міністерства оборони СРСР в якості спеціального консультанта начальника Головного розвідувального управління генерала армії Івашутіна П. І.

Заслужений ветеран, контр-адмірал у відставці Алфьоров жив у Москві, де і помер 18 січня 1995 року.

Нагороди та Звання

• Указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 жовтня 1949 року «Про присвоєння звання Героя Соціалістичної Праці науковим, інженерно-технічним та керівним працівникам науково-дослідних, конструкторських організацій і промислових підприємств »(з грифом:« Не підлягає опублікуванню »)« за виняткові заслуги перед державою при виконанні спеціального завдання »Алфьорову Володимиру Івановичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі« Серп і Молот ».
• Двічі лауреат Сталінської премії (1949, 1953).
• Нагороджений п'ятьма орденами Леніна, двома орденами Червоного Прапора, трьома орденами Трудового Червоного Прапора, орденом Червоної Зірки, медалями.
• За освоєння серійного виробництва атомних і термоядерних зарядів був удостоєний звання лауреата Ленінської премії.

Комментарии

Сайт: Википедия