Олександр Омелянович Капорін: біографія

Біографія

Олександр Капорін народився 12 грудня 1924 року в селі Шелехове (зараз Бородуліхінскій район Східно-Казахстанської області Казахстану) в сім'ї службовця. Російський. Закінчив дев'ять класів школи.

З серпня 1942 року - на службі у Червоній Армії, з вересня того ж року брав участь у Великій Вітчизняній війні. Вперше брав участь у бойових діях при форсуванні річки Донець, за що був нагороджений орденом Червоної Зірки.

За спогадами Олександра Капорін:

n

n

Бій під Прохорівкою . Це було пекло на землі, небо перетворилося на пил, танки йшли на таран один з одним - видовище апокаліптичне! За два дні від нашого 286-го винищувального протитанкового полку 111-ї стрілецької дивізії в живих залишилися лише вісімнадцять осіб. До нас прибув сам командувач фронтом, потиснув кожному руку і втомлено запитав ад'ютанта: «Що залишилося з нагород?». Той у відповідь: «Тільки ордена Червоної Зірки». «Вручити !».

n

n

Брав участь у визволенні України, Румунії, Польщі, в боях на території Німеччини. З 1944 року - член ВКП (б) / КПРС.

26 серпня 1944 навідник гармати 286-го артилерійського полку 111-ї стрілецької дивізії 52-ї армії 2-го Українського фронту червоноармієць Олександр Капорін в бою за румунська населений пункт Герменешті прямою наводкою вразив чотири кулемети і більше п'ятнадцяти солдатів противника. Наказом по 111-ї стрілецької дивізії від 18 вересня 1944 року за мужність і відвагу, проявлені в боях, він був нагороджений орденом Слави 3-го ступеня (№ 154339).

10 лютого 1945 сержант Олександр Капорін в складі 286-го артилерійського полку 111-ї стрілецької дивізії 52-ї армії 1-го Українського фронту в боях поблизу польського населеного пункту Хашмер у складі розрахунку прямою наводкою вів вогонь по ворогу, придушивши шість кулеметів, протитанкова гармата і винищив до двадцяти солдатів противника. Наказом по 52-й армії від 24 лютого 1945 року за мужність і відвагу, проявлені в боях, він був нагороджений орденом Слави 2-го ступеня (№ 14537).

17 квітня 1945 в бою за населений пункт Нідер-Цодель Олександр Капорін викотив гармату на пряму наводку i з бійцями розрахунку вивів з ладу багато гітлерівських солдатів, подавив шість кулеметних точок. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 червня 1945 року за зразкове виконання завдань командування в боях з німецько-фашистськими загарбниками сержант Капорін Олександр Омелянович був нагороджений орденом Слави 1-го ступеня (№ 1362), ставши повним кавалером ордена Слави.

Після війни деякий час продовжував службу в армії, в 1947 році в званні старшини був демобілізований.

У 1959 році закінчив Алма-Атинський фінансово-економічний технікум. Жив і працював у місті Шемонаїха Семипалатинської області (з 1997 року - у складі Східно-Казахстанської області), очолював планово-виробничий відділ в міжколгоспної будівельної організації.

6 травня 2005 президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв у резиденції «Акорда »в Астані на честь 60-річчя перемоги у Великій Вітчизняній війні та Дня захисника Вітчизни вручив Олександру Капорін медаль« Золота Зірка »« Халик кахармани »Народного Героя і орден« Отан ».

4 жовтня 2005 акім Східного Казахстану Віктор Храпунов на зустрічі з представниками ветеранських організацій міст та районів області вручив Олександру Капорін ключі від нової машини «Нива» місцевої збірки.

Помер 28 серпня 2007 року. Прощальна панахида пройшла 29 серпня в будинку культури міста Шемонаїха. На панахиді була організована виставка, присвячена біографії Капорін, у процесії взяли участь представники військової частини 5518, військовослужбовці відділу у справах оборони, представники Шемонаіхінского РВВС. Слова співчуття виголосили акім Шемонаіхінского району Григорій Акулов, секретар масліхатів області В. І. Ахаев від особи акима Східно-Казахстанської області, голова обласної ради ветеранів М. П. Воронін, голова районної ради ветеранів Г. М. Лапіна.

Нагороди

• «Хали? ?а?армани» (2005)
• Орден «Отан» (2005)
• орден Червоної Зірки
• медаль «За відвагу»
• орден Вітчизняної війни 1-го ступеня
• почесний нагрудний знак НДП "Нур Отан-» «Белсенді ?изметі ?шін» (2007)
• ордена Слави 1-ї, 2-й і 3-го ступеня

Комментарии

Сайт: Википедия