Наши проекты:

Про знаменитості

Василь Назарович Каразін: біографія


Василь Назарович Каразін біографія, фото, розповіді - російська і український вчений, інженер і громадський діяч, просвітитель, засновник Харківського університету, який зараз носить його ім'я
30 січня 1773 - 04 листопада 1842

російська і український вчений, інженер і громадський діяч, просвітитель, засновник Харківського університету, який зараз носить його ім'я

Біографія

Його батько, полковник Назар Каразін отримав від Катерини II маєтку Кручик. Каразіни походили з болгарського родуКараджі.

Василь отримав освіту в приватних пансіонах Кременчука та Харкова. З десяти років був записаний в Орденський кірасирський полк, потім значився в Семенівському лейб-гвардії полку. Формально перебуваючи на військовій службі, відвідував лекції в Гірському корпусі в Санкт-Петербурзі, де й набув значні відомості в дослідних науках, які ще збільшив самоосвітою. У 1798 році хотів таємно пробратися за кордон - з метою удосконалюватися в науках й уникнути тодішнього суворого режиму, - але був затриманий під Ковно і, попереджаючи повідомлення влади, відправив государеві лист і був прощений імператором Павлом після особистого побачення.

Співпраця з Олександром I

Негайно після сходження на престол Олександра I Каразін поклав у його кабінеті анонімний лист, що містив цілу програму царювання, у дусі довіри до громадської думки. Імператор велів розшукати автора, приголубив його і дозволив завжди звертатися до нього з суспільних справах. У цьому листі, так само як і в подальших своїх політичних записках, представлених Олександру I і Миколі Павловичу, Каразін є пристрасним поборником громадської самодіяльності й освіти. Він недовго користувався безмежною довірою імператора Олександра I (трохи більше 3 років), але і в цей час встиг зробити чимало для освіти Росії.

Йому належить ідея про особливе Міністерство народної освіти. У цьому ж міністерстві він грав видну роль, як правитель справ головного правління училищ. Їм, головним чином, написані «правила народної освіти», ним складалися проекти університетських і академічних статутів; ним був створений спеціальний орган міністерства, «Щомісячні твори про успіхи народної освіти».

Заснування Харківського університету

Василь Каразін був ініціатором заснування Харківського університету. До думки про заснування він схилив місцеве дворянство, яке пожертвувало для цього 400000 рублів. Інші пожертвування (купецтва та громадян, катеринославського дворянства і т. п.) отримано було також завдяки впливу Каразіна. Він залучив до цієї справи популярних діячів серед всіх станів.

У 1907 році Каразіну в Харкові встановлений пам'ятник, в даний час знаходиться біля головного входу до університету.

Науково-громадська діяльність

У 1804 році Каразін примушений був вийти з Міністерства народної освіти.

У родовому маєтку Кручик у нього була хімічна лабораторія і метеорологічна станція (1-я в Харківській губернії), де він особисто вів спостереження протягом кількох десятків років. Тут же було і дослідне поле, на якому сіялись різні іноземні сорти хліба, проводилися досліди унавожіванія, вводилися нові сільськогосподарські споруди і застосовувалися винайдені ним знаряддя. Там же була й велика бібліотека, народна школа, заснована ним сільська дума, що надавала самоврядування його кріпакам: ці останні отримали від нього, за оброк, у спадкове володіння землі, а для врегулювання їхніх відносин до священика створено було їм особливе становище, в силу якого священнослужителі забезпечувалися утриманням і не повинні були брати із селян ніякої плати за треби. Бажаючи поширення нових сільськогосподарських прийомів, він заснував особливе «філотехніческое суспільство», район діяльності якого був дуже значний (існувало з 1811 по 1818 року) і в яке він вклав масу власних коштів та енергії.

У 1820-1821 роках за критику існуючого суспільного ладу був ув'язнений у Шліссельбурзькій фортеці. Після звільнення жив під наглядом поліції у своєму маєтку. Помер у Миколаєві, де і похований.

Роботи Каразіна

Каразіну належить понад 60 статей, надрукованих у різних журналах: «Віснику Європи», «Українському Віснику», «Харківські губернські відомості» та інших. Найбільш видатні його праці - статті з метеорології.

Знамениті нащадки

  • Микола Миколайович Каразін - російський художник-баталіст і письменник, учасник Середньоазіатських походів.

Пам'ять

На честь Каразіна названа вулиця в Харкові.

Його ім'я носить один з кращих університетів України - Харківський національний університет.

У 1907 році Каразіну в Харкові встановлено пам'ятник.

Комментарии

Сайт: Википедия