Шалва Несторович: біографія

Біографія

Народився 28 грудня 1911 (10 січня 1912) року в селі Цаіші нині Зугдідського району (Грузія). Грузин. У 1926 році закінчив 6 класів школи.

В армії з вересня 1927 року. У 1930 році закінчив Закавказьку військово-підготовчу школу (місто Баку), в 1932 році - Північно-Кавказьку горянську національну кавалерійську школу (місто Краснодар). До лютого 1934 року служив у кавалерії (у Київському військовому окрузі), командував взводом.

У 1935 році закінчив Оренбурзьку військову авіаційну школу льотчиків і льотчиків-спостерігачів. Служив льотчиком-спостерігачем (штурманом) у стройових частинах ВПС (в Сибірському військовому окрузі і на Далекому Сході).

Учасник Великої Вітчизняної війни: у липні-серпні 1941 - штурман авіаескадрильї 37-го бліжнебомбардіровочного авіаційного полку (Західний фронт). Брав участь в оборонних боях у районі Великих Лук і Андреаполя. Здійснив 139 бойових вильотів на бомбардувальнику СБ 28 серпня 1941 був збитий, врятувався на парашуті.

На початку 1942 року в Саратові пройшов перенавчання на літаки-винищувачі, у 1943 році закінчив Липецькі курси удосконалення командного складу.

У травні 1943-травні 1945 - начальник повітряно-стрілецької служби, штурман і заступник командира 427-го (з липня 1944 року - 151-го гвардійського) винищувального авіаційного полку. Воював на Воронезькому, Степовому та 2-му Українському фронтах. Брав участь у Курській битві, Бєлгородсько-Харківської операції, битві за Дніпро, у Кіровоградській, Корсунь-Шевченківської, Умансько-Ботошанської, Яссько-Кишинівській, Дебреценської, Будапештської та Віденської операціях. До літа 1944 року виробив 189 бойових вильотів, у повітряних боях збив 22 літаки супротивника.

За мужність і героїзм, проявлені в боях, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 жовтня 1944 майору Кірія Шалве Нестерович присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 2270).

Всього за час війни здійснив 139 бойових вильотів на бомбардувальнику СБ і 225 бойових вильотів на винищувачах Як-1, Як-7 та Як -9, у 64 повітряних боях збив особисто 27 і в складі групи 2 літаки противника.

Після війни продовжував службу в стройових частинах ВПС (в Середньоазіатському військовому окрузі), командував полком, був заступником командира дивізії (у Групі радянських військ у Німеччині). У 1951 році закінчив курси удосконалення командного складу. Командував винищувальної авіадивізії (у Групі радянських військ у Німеччині та Одеському військовому окрузі). З червня 1961 генерал-майор авіації Ш. М. Кірія - в запасі.

Жив у місті Одеса (Україна), з 1970 року - в місті Зугдіді (Грузія). Помер 17 липня 1988 року.

Нагороди

• Герой Радянського Союзу (26.10.1944)
• 2 ордени Леніна (26.10.1944, 26.10.1955 )
• 5 орденів Червоного Прапора (22.07.1943, 30.09.1943, 24.04.1944, 22.02.1945, 15.11.1950)
• орден Вітчизняної війни 1-го ступеня (11.03. 1985)
• 3 ордени Червоної Зірки (12.04.1942, 3.11.1944, 22.02.1955)
• медалі

Твори

• Небо належить зіркам. Тбілісі, 1981.

Комментарии

Сайт: Википедия