Микола Кузьмич Корольов: біографія

Кар'єра гравця

Початок кар'єри

Народжений у Харкові в 1937 році Микола Корольов рано став сиротою: наприкінці 1930-х років його батьки були репресовані і вихованням Миколи і його брата займалася тітка. Микола почав грати у футбол разом з учнями школи № 86 на Холодній Горі і, захопившись грою, став серйозно займатися в школі Харківського міськвно. Вже 1953 року 16-річний Микола став грати на першість міста за команду «Медик». У 1955 році Корольов дебютує у всесоюзних змаганнях: він виходив на поле у ??складі «Локомотива», що виступав у другій зоні Класу «Б». Новачок у першому ж своєму сезоні зміг двічі відзначитися у воротах суперників.

У 1956 році Микола Корольов разом з большінстовом гравців «Локомотива» перейшов в «Авангард», який зайняв місце «Локомотива» у класі «Б». Дебютував у складі нової команди в другому матчі команди 8 квітня 1956 року, вийшовши на заміну замість Євгена Догадіна ще в першому таймі матчу «Авангард» - «Динамо» (Таллінн) 2:0. Молодий нападаючий став автором другого гола у ворота Талліннці. У тому сезоні Микола взяв участь в 23 матчах (в основному виходячи на заміну) в яких забив 4 голи (більше в тому чемпіонаті у складі харків'ян забив тільки капітан Віталій Зуб).

У наступному чемпіонаті Корольов уже був одним з основних - він взяв участь в 29 матчах (з 34). Однак тренери команди воліли експериментувати з позицією молодого футболіста: більшу частину турніру він відіграв в півзахисті, а в деяких матчах був захисником. Звідси його низька результативність - всього 3 голи.

У наступних двох сезонах тренери нарешті визначилися з амплуа Корольова: більшість матчів він проводив на позиції лівого крайнього нападника. У чемпіонаті 1959 «Авангард» зайняв третє місце, отримавши місце в класі «А». У 28 турі того чемпіонаті в матчі з «Колгоспник» з Полтави Корольов отримав першу в кар'єрі червону картку за удар гравця суперника.

1960-1966

У 1960 році Корольов разом зі Станіславова Костюком став другим бомбардиром команди (обидва забили по 5 м'ячів, 8 забив Юрій Нестеров). Микола мав можливість забити перший гол клубу у вищій лізі. У другому турі чемпіонату 14 квітня 1960 в домашньому матчі з «Зенітом» на 10 хвилині йому довірили пробивати пенальті, за фол на Нестерова. Проте удар у правий нижній кут, воротар «Зеніту» Анзор Кавазашвілі перевів на кутовий. Той матч закінчився нульовою нічиєю, а перший гол «Авангарду» забив у четвертому турі Костюк.

Сезон 1961 став тріумфальним і для клубу і для гравця. «Авангард» посів шосте місце в чемпіонаті (найвище досягнення команди у чемпіонатах СРСР), а нападаючий став кращим бомбардиром команди, відзначившись 10 разів (у тому числі перший у його кар'єрі дубль - у ворота СКА з Ростова-на-Дону) в 28 матчах , в яких він взяв участь. В останньому матчі чемпіонату з «Пахтакором» з Ташкента, Микола отримав свою другу червону картку.

1962 став менш успішним для «Авангарду»: команда посіла 14-е місце, забивши всього 21 гол. Корольов знову став кращим бомбардиром клубу, на цей розділивши цей «титул» з Костюком (обидва забили по 6 голів). У наступних трьох чемпіонатах Микола знову забивав більше за всіх у «Авангарді» (8, 17 і 13 голів соотвественно). Хоча результати команди тільки погіршилися: вже в сезоні 1963 клуб покинув першу групу класу «А». А пізніше займав 6 та 3 місця у другій групі класу «А». Унікальним для нападника став матч 29 травня 1963 року «Динамо» (Тбілісі) - «Авангард» 4:0. У ньому Корольов не реалізував відразу два пенальті (за рахунку 1:0 і 2:0 на користь господарів). У сезоні 1964 він став третім бомбардиром другої групи класу «А» (більше - по 20 голів - забили нападаючі «Чорноморця» (Одеса) Василь Москаленко і «Жальгіріса» Ромуальдас Юшка). У 1966 році «Авангард» зайняв лише 10-е місце, а Корольов забив 3 голи в 30 матчах. У Миколи виник конфлікт з новим тренером команди Віктором Канівським, і після закінчення сезону нападаючий переходить в «Зірку» з Кіровограда.

«Зірка» і закінчення кар'єри

У «Зірці» нападник заграв як у кращі роки: протягом двох сезонів, у яких він виступав у команді, він ставав кращим бомбардиром (11 і 15 голів соотвественно). У 1969 році Корольов повертається до Харкова, в «Металіст» (так з 1967 року став називатися «Авангард»). Він зіграв ще 26 матчів в яких забив 3 голи, після чого завершив кар'єру гравця.

Микола Корольов став легендою харківського клубу. Всього за «Металіст» і «Авангард» у всіх офіційних турнірах нападник провів 361 матч (більше матчів за команду провели лише три гравці), в яких забив 86 голів (другий результат в історії клубу). Він славився силою удару і часто бив по воротах з будь-яких відстаней.

Тренерська кар'єра

Після закінчення ігроцкой кар'єри, Корольов став тренером. Роботу на новому терені розпочав у команді «Українка», що виступала в чемпіонаті Харківської області, в якій виховав кількох футболістів, пізніше пограв у різних лігах всесоюзних змагань. У 1974 році йому доручили очолити рідний «Металіст», що вилетів у другу лігу. Він посприяв швидкому поверненню до першої ліги: хоча він тренував команду до 25 туру, коли його змінив Віталій Зуб, йому вдалося вивести команду в лідируючу групу.

Після «Металіста» Корольов більше не працював з командами майстрів: він готував молодих футболістів спочатку як тренер в ДЮСШ-9, а потім як директор ДЮСШ-8 у Харкові. З-за нещасного випадку на дорозі Микола Кузьмич кілька років провів у в'язниці. Після цього випадку він не зміг повністю відновитися. 17 вересня 2001 в результаті множинних інсультів Миколи Кузьмича не стало.

Комментарии

Сайт: Википедия