Микола Федорович Костін: біографія

Біографія

Дитячі та юнацькі роки

Народився в 1923 році в Смоленської області в селянській родині. Його батько, який брав участь в організації колгоспного руху, невдовзі переїхав до Ленінграда і влаштувався там на завод «Металіст». У 1931 році до нього переїхала і вся його родина, до цього часу залишалася у селі. Проживаючи в Ленінграді, Микола вчився в школі і буквально перед самим початком війни встиг попрацювати на заводі.

У роки війни

З 1941 року у складі невеликої групи ленінградців Костін деякий час рив окопи і траншеї в Кінгісеппському районі Ленінградської області, потім воював в ополченні Московського району під Ленінградом. Добровільно призвати у жовтні 1941 року в Червону Армію, він якийсь час служив в авіаційно-ремонтної базі 13-ї Повітряної армії.

З 1942 року Костін воював артилеристом в 92-ї стрілецької дивізії Ленінградського фронту, спочатку навідником, потім - командиром трофейного артилерійської гармати. У цій якості брав участь в обороні Пулковських висот і боях на Карельському перешийку.

Закінчивши прискорені офіцерські курси на початку 1944 року, Костін отримав призначення офіцером в окремий батальйон зв'язку знаменитого 30-го гвардійського стрілецького корпусу, що входив до складу 2 -ї ударної армії під командуванням І.І. Федюнінського. У складі цього з'єднання брав безпосередню участь у боях за визволення Нарви в лютому і липні-серпні 1944 року.

Потім звільняв інші міста Естонії, а незабаром був переведений у 56-ю Пушкінську стрілецьку дивізію, яка до того часу вела бойові дії на Захід Риги. У її складі Костін брав участь у боях під Тукумсом, аж до отримання в січні 1945 року важкого поранення в ногу. Пізніше, у вересні 1945 року, брав участь у війні з Японією.

Післявоєнна служба

Після закінчення війни Костін близько восьми років продовжував нести службу на Далекому Сході. У 1953 році був направлений на навчання в Військово-політичну академію імені В.І. Леніна, але через півтора місяця забракований по слуху. Пізніше продовжував службу у складі Ленінградського військового округу на Кургальського півострові і в деяких інших місцях. Звільнився у запас у 1961 році в званні майора і на посаді заступника командира ракетного дивізіону, дислокованого в місті Гвардійське Калінінградській області. Пізніше йому було присвоєно звання підполковника.

У Нарві

Прибувши після демобілізації в 1962 році в естонському місті Нарва, Костін більше 20 років, аж до 1982 року, працював старшим товарознавцем й інженером-механіком в управлінні торголвлі, брав участь у діяльності товариства захисту прав споживачів. У 1965 році закінчив Нарвський Політехнікум.

Громадська діяльність

З початку свого приїзду в Нарву Костін займався громадською діяльністю, зокрема - військово-патріотичним вихованням молоді. Був лектором міської організації товариства «Знання», також по лінії комітету сприяння міському військкомату читав лекції на тему розвитку ракетної техніки перед офіцерами запасу. З 1975 року очолював секцію військово-патріотичного виховання в Раді ветеранів. Десь з 1995 по 2006 рік працював заступником голови Нарвського міської Спілки Ветеранів.

Історик і публіцист

Темою боїв зі звільнення Нарви в 1944 році Костін, який брав у них безпосередню участь (30 -й гвардійський корпус, у складі якого він воював, на його думку - був одним з головних учасників визволення Нарви), почав цікавитися з початку свого приїзду в місто в 1962 році.

Пізніше Костін не раз говорив у пресі про те, що за підрахунками генерала армії І.І. Федюнінського, в боях під Нарвою втрати 2-ї ударної армії склали 67 тисяч загиблих воїнів. Крім того, потрібно враховувати, що тут воювали ще 8-а і 59-я Армії, 13-а Повітряна Армія і деякі підрозділи Балтійського флоту.

Комментарии