Наши проекты:

Про знаменитості

Владислав Людвігович Котвіч: біографія


Владислав Людвігович Котвіч біографія, фото, розповіді - польський лінгвіст

польський лінгвіст

Життя і діяльність

У 1891 Котвіч розпочав навчання у Петербурзькому університеті на факультеті сходознавства, спеціалізувався в області мов монгольської групи, а також вивчав манчжурський і китайську мови. Після чотирьох років навчання він почав службу в якості чиновника канцелярії міністра фінансів (1895). Наукову діяльність в університеті йому було призначено почати лише в 1900 році, яку він до 1917 року з'єднував з службою чиновника. До речі, вона (чиновницька служба) давала йому можливість знайомства з рядом впливових осіб у науковій, господарському і політичному житті Монголії.


nНачать наукову роботу в університеті Котвіч зміг тільки після захисту докторської дисертації і отримання ним звання приват-доцента. Відразу ж в 1900 році він отримав і посаду завідувача кафедрою монгольської філології. Однак штатної посади доцента йому довелося чекати до 1917 року. Звання професора Котвіч отримав у 1923 році.


nКотвіч брав участь у кількох наукових експедиціях до Калмикії (1894, 1896, 1910, 1917), але найбільш значущим науковим подорожжю була експедиція в Північну Монголію (1912) , де він вивчав древнетюркської рунічні написи (орхоно-Єнісейська писемність), а також монастир в Ердені-Дзу (XVI ст.), розташований за чотириста кілометрів на захід від Урги (нині Улан Батор).


nПісля Октябрської революції Котвіч займався створенням Петербурзького інституту живих східних мов. Організаційна робота тривала до осені 1920 року. І в цей же час він був призначений директором новоствореного інституту, функції якого він виконував до 1922 року.


nІменно в 1922 році Котвіч отримав одразу два запрошення на роботу в Польщу: до Ягеллонського університету в Кракові і в університет імені Яна Казимира (УЯК) у Львові. Котвіч вибрав Львів редположітельно тому, що ректорська адміністрація Львівського університету мала намір відкрити великий інститут сходознавства. Тому їх запрошення уявлялося вченому більш перспективним. Отже, Котвіч в 1924 році приїхав до Львова і відразу ж отримав посаду завідувача спеціально створеної для нього кафедрою філології Далекого Сходу.


NВ цей же час було створено Польське востоведческое суспільство та його головою обрали Котвіч, що цю функцію виконував до самої смерті. У 1927 році він став ще й головним редактором журналу «Rocznik Orientalistyczny» (Сходознавчі щорічник). У 1902 році він організував серію «Collectanea Orientalia» (Сходознавчі збірка), яку сам же і фінансував (до 1939 року вийшло 16 його випусків, після війни продовження не було).


nВ протягом багатьох повоєнних років Котвіч вважався одним з найвідоміших алтаеведов. Вчений був переконаний у тому, що алтайські мови мають спільне походження. Однак ця точка зору була помилковою, але Котвіч до цієї проблеми ставився досить скептично (він просто не звертав уваги на подібного роду твердження). І як перший учений у світі припускав швидше існування в далекому минулому досить тісному мовної спільності, що охоплює три групи: тюркську, монгольську і Тунгуський-манчжурських, про що писав у своїй праці «Studia nad j?zykami a?tajskimi» (Дослідження алтайських мов) на сторінках 313 - 314.


nМалоізвестним цікавим фактом з життя вченого є те, що він у 1940 році у Вільнюсі видав «Граматику литовської мови. Короткий курс »(137 стор).


nВ даний час рукописи та інші матеріали, що залишилися після смерті Котвіч, знаходяться в науковому архіві Польської Академії Наук і Польської Академії Умінь у Кракові.

Найважливіше праці Котвіч (опублікував близько 150 позицій)

1915«Досвід граматики колмикскаго розмовної мови». Петроград (друге видання: Жевніца під Прагою, 1929)

1936Les pronoms dans les langues altaїques, Krak?w;

1939La langue mongole, parl?e par les Ouigours Jaunes pr?s de Kan-tcheou, Wilno.

Найважливіше посмертні публікації його праць

1948J?zef Kowalewski orientalista (1801-1878), Wroc?aw;

1951«Studia nad j?zykami a?tajskimi»,Rocznik Orientalistyczny16: 1-317.

Джерела

  • Lewicki, M.: «W?adys?aw Kotwicz (20.III 1872 - 3.X 1944)», w:Rocznik Orientalistyczny16 (1953): XI-XXIX.


Комментарии

Сайт: Википедия