Андрій Миколайович Краснов: биография

Перші успіхи наукової роботи багато в чому змінили студентське життя Краснова, змусивши його вже з третього курсу піти у дуже важку самостійну роботу, що вимагала від нього багато часу і великої праці. У 1884 році він представив роботу «Про походження чорнозему», яка була удостоєна золотої медалі. У 1885 році закінчив курс університету зі ступенем кандидата і був залишений при університеті для приготування до професорського звання. Влітку того ж року досліджував у геоботанічному щодо калмицькі степи Астраханської губернії.

Навесні 1886 року Краснов був відряджений на кошти Імператорського російського географічного товариства для дослідження Центрального Тянь-Шаню, причому проникав у прикордонні області Китаю, Кульджі, Кашгар (Аксу). За результатами цієї експедиції він написав магістерську дисертацію «Досвід історії розвитку флори південної частини Східного Тянь-Шаню», яку успішно захистив у 1888 році. У дисертації цієї видаються голови про вплив клімату на освіту видів рослин, підтверджені анатомічними дослідженнями над родом Курчавка (Atraphaxis).

Наукова діяльність

У 1889 році А . Н. Краснов - екстраординарний професор створеної ним кафедри фізичної географії та антропогеографії Харківського університету, професор ботаніки Харківського ветеринарного інституту, виробляв ботанічні дослідження у Полтавській губернії. У Харкові ж він поряд з викладацькою і науковою роботою вів і велику культурну роботу: він намагався створити публічний ботанічний сад, був у центрі науково-популярних курсів для робітників, читав популярні публічні лекції, у свій час брав діяльну участь в місцевій пресі, цікавлячись і тут не стільки питаннями політики, скільки освітньо-культурними. Так, в 1890 році Краснов організував у Харківському університеті Географічний кабінет і студентський географічний гурток. Згодом при міському музеї в Харкові він створив географічний відділ, а в 1906 році організував при Харківському ветеринарному інституті ботаніко-географічний сад, що став прототипом Батумського ботанічного саду.

Краснов почав свою науково-педагогічну діяльність з впровадження в навчальний план курсу загального землезнавства. Програму курсу він виклав у вступній лекції і в листі до В. І. Вернадського:

n

Завдання<...>- зв'язати висновки астрономії, астрофізики, геології, які стосуються земної кулі, вивести з них як наслідок сучасні клімати, розподіл явищ динамічної геології, грунтів, рослин, тварин і людських племен.

N

У 1890 році здійснив зі студентами екскурсію по Сванетії, чим поклав у Росії почав географічних екскурсій, які і сам повторював зі студентами; восени того ж року проїхав Північну Америку від Нью-Йорка до штату Юта і повернувся через Нью-Мексико. У 1891 році робив екскурсії по Харківській і Полтавській губерніях, а також по південно-східному Кавказу (Ленкорань).

Навесні 1892 року на власні - дуже убогі - кошти Краснов відправився в експедицію з науковою метою навколо берегів Азії: Сахалін - Японія - Китай - Ява - Індія - Цейлон. З численних подорожей своїх по різних частинах Росії Краснов вивіз гербарії, укладали чимало нових форм і що зберігалися почасти в Санкт-Петербурзькому університеті, почасти в Імператорському ботанічному саду. З 1893 року відновив читання лекцій в Харківському університеті.

У 1894 році представив і захистив у Московському університеті докторську дисертацію «Трав'янисті степи Північного півкулі», яка представляє зведення даних про географічне поширення, образі, рослинності і грунтовому покриві трав'янистих степів і розбір раніше існуючих теорій їх походження. За цю роботу Краснов був удостоєний наукового ступеня доктора географії і призначений ординарним професором Харківського університету по кафедрі географії.