Яків Григорович Крейзер: біографія

Біографія

Яків Григорович Крейзер народився 4 листопада 1905 року в єврейській родині у Воронежі. У Червоній Армії з 1921 року. Добровольцем вступив у 22-у піхотну школу. По її закінченні був призначений командиром взводу в одну з частин Московського гарнізону. З 1928 - в 1-й Московській Пролетарської стрілецької дивізії, в якій пройшов усі щаблі командного сходи від командира роти до командира полку. У 1939-1940 рр.. спочатку заступник командира, потім командир 172-ї стрілецької дивізії. У 1941 році після закінчення курсів удосконалення командного складу при Військовій академії імені М. В. Фрунзе призначено командиром 1-ї Московської пролетарської дивізії 7-го механізованого корпусу.

Бойовий шлях

Оборона на лінії Борисов - Орша

На початку липня 1941 року в районі міста Борисова 1-а мотострілецька перегородила шлях 18-ї танкової дивізії вермахту і більше десяти днів стримувала її просування вздовж автостради Мінськ - Москва. За цей час війська другого стратегічного ешелону РСЧА встигли зайняти оборону по Дніпру.

11 липня прийшов наказ вивести 1-у мотострілецьку дивізію з бою, проте вже наступного дня дивізію направили на ліквідацію німецького плацдарму, захопленого на Дніпрі. 12 липня Крейзер був поранений і евакуйований.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 липня 1941 року за успішне керівництво військовими з'єднаннями і проявлені при цьому особиста мужність і героїзм Я. Г. Крейзера було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

7 серпня 1941 йому було присвоєно звання генерал-майор.

• 12-14.07.1941 - веде бої з противником в районі Орші, до 14.07.1941 виявляється повністю в оточенні
• 14-25.07.1941 - веде бої в тилу противника, досягаючи залишками дивізії під кінець 25.07.1941 частини 61-го ск в районі Могильова
• 25-30.07.1941 - прикриває відхід 61-го стрілецького корпусу, продовжує спроби вийти з оточення, до 30.07.1941 практично вся гине в районі Могильова

Подальше проходження служби

25 серпня 1941 призначений командувачем 3-ю армією Брянського фронту, яка брала участь в Смоленськом бої і Московської битві.

• У 1942 році закінчив прискорений курс Академії Генерального штабу. Був заступником командувача 57-ю армією, командував 1-й резервною армією.

• У жовтні-листопаді 1942 року і лютому-липні 1943 року - командувач 2-ї гвардійської армії.

• У лютому 1943 року Я. Г. Крейзера присвоєно звання генерал-лейтенант.

• C 1 серпня 1943 і до кінця війни - командувач 51-ю армією, яка відзначилася при звільненні Донбасу, Криму, Прибалтики.

За час війни Я. Г. Крейзер був двічі поранений.

Робота в ЄАК

У роки війни Крейзер був членом Єврейського Антифашистського комітету.

Після війни

У липні 1945 року Я. Г. Крейзера присвоєно звання генерал-полковник. Після війни був командувачем сьомий Армією (штаб армії распологался в м. Єревані) з 1946 по 1948 роки.

У 1953 році, під час «справи лікарів», будучи викликаною ЦК, Я.Г. Крейзер навідріз відмовив підписати так званий «Лист представників єврейської громадськості», що вимагає смертної кари для заарештованих лікарів-євреїв.

У липні 1962 року Я. Г. Крейзера присвоєно звання генерал армії. У 1963-1969 роках - начальник Вищих офіцерських курсів «Постріл». З 1969 року в Групі генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР.

Депутат Верховної Ради СРСР з 1962 по 1966 рік.

Помер 29 листопада 1969 року. Похований у Москві на Новодівичому кладовищі.

Нагороди

• орден Кутузова I-го ступеня
• медаль «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу № 561
• чотири ордени Червоного прапора
• орден Суворова I-го ступеня
• орден Богдана Хмельницького I-го ступеня.
• п'ять орденів Леніна
• орден Суворова II-го ступеня

Спогади

• Я. Г. Крейзер. У боях між Березиною і Дніпром. - «Військово-історичний журнал» № 6, 1966.

Пам'ять

Іменем генерала Крейзера названі вулиці у Воронежі, Севастополі та Сімферополі.

Комментарии

Сайт: Википедия