Про знаменитості
Василь Степанович Кук: біографія
11 січня 1913 - 09 вересня 2007
генерал-хорунжий Української повстанської армії
Біографія
Кук народився в Австро-Угорщині, здобув юридичну освіту у Люблінському університеті, де познайомився з майбутнім главою Організації українських націоналістів Степаном Бандерою.
До 1939 року за участь в українському національно-визвольному русі неодноразово заарештовувався польською владою. У 1939-1941, після приєднання Західної України до УРСР, перебував на нелегальному становищі.
У роки Другої світової війни Кук, член Центрального проводу ОУН (б), (під псевдонімом «Леміш») очолював Східний крайовий провід ОУН (б) - «Схід» і одночасно був командуючим групи УПА «Схід».
З 1942, у зв'язку з розбіжностями з керувала ОУН (б) під час відсутності С. Бандери, М. Лебедем був направлений для проведення організаційної роботи в східні області України, очолював Південний крайовий провід ОУН з центром у Дніпропетровську, а після вбивства в 1942 році Д. Мирона, також і Київський крайовий Провід ОУН. Керована В. Куком організаційна мережа ОУН (б) особливо активно діяла в Черкаській, Дніпропетровській і Київській областях.
У міру відступу німецьких військ з східної України Кук опинився на Волині. Влітку 1944 року разом з низкою керівників ОУН (б) намагається створити альтернативу УГВР - НВРО (Народно-визвольну революційну організацію) - яка в кінці 1944 року була розпущена за вказівкою прихильників Шухевича.
У червні-липні 1950 року після смерті Романа Шухевича зайняв пости керівника ОУН (б) на «Українських землях», голови Генерального секретаріату УГВР та Головного командира УПА, а через чотири роки був заарештований КДБ СРСР. Після шести років ув'язнення він був звільнений в 1960 році у зв'язку з амністією.
Після звільнення проживав на Україну, займався науковою роботою в Центральному державному історичному архіві та Інституті історії Академії наук Української РСР. Після розпаду СРСР видав ряд робіт, присвячених історії УПА.
Помер 9 вересня 2007 року в Києві, похований в рідному селі Красне. На церемонію прощання у Львові зібралося понад 100 тис. чоловік.
