Лала Шевкет: биография

У 1995 році створила Ліберальну партію Азербайджану, і 3 червня 1995 року на установчій конференція була обрана її головою . Є основоположником ідеології лібералізму в сучасному Азербайджані. Під її керівництвом була випущена перша на азербайджанською мовою книга з теорії лібералізму.

У 1998 році Лала Шевкет була одним з п'яти потенційних кандидатів у президенти, які бойкотували вибори у зв'язку з їх недемократичністю.

За роки політичної діяльності на Лалу Шевкет неодноразово робилися спроби замаху, найбільш відомим з яких була замах на неї і її оточення на мітингу на захист демократії в Азербайджані восени 1998 року.

7 червня 2003 на позачерговому з'їзді Ліберальної партії Азербайджану Лала Шевкет подала у відставку з поста голови партії, прийнявши рішення балотуватися в президенти як незалежний кандидат.

Результати президентських виборах 15 жовтня 2003 р. були поставлені під сумніви провідними міжнародними організаціями, такими як ОБСЄ і Рада Європи. Відповідно до думки багатьох незалежних спостерігачів повинен був відбутися другий тур за участю Лали Шевкет.

У листопаді 2005 р. очолювані Лалою Шевкет Рух «Національна Єдність» і Ліберальна Партія Азербайджану взяли участь у чергових парламентських виборах зі списком із 70 кандидатів . У результаті голосування 7 листопада 2005 р. в 17-м Ясамальском окрузі Лала Шевкет здобула переконливу перемогу і у відповідності з офіційними даними була обрана депутатом Міллі Меджлісу. Проте влада не визнали перемогу, як мінімум, 11 інших кандидатів від Ліберальної Партії і Руху «Національна Єдність». Одночасно не були визнані перемоги понад 50 кандидатів у депутати від інших опозиційних партій. Більшість поданих згодом скарг до ЦВК не були розглянуті, а частина з них необгрунтовано незадоволена. 26 листопада 2005 у ході мітингу опозиції влада застосувала проти мирних демонстрантів невиправдане насильство, піддавши жорстокого побиття жінок, дітей і людей похилого віку. Була здійснена спроба нападу і на лідерів опозиції, в тому числі Лалу Шевкет. Не бажаючи брати участь в легітимації «новообраного парламенту», 17 січня 2006 Лала Шевкет направила до Центрвиборчкому офіційну заяву про відмову від мандата депутата Міллі Меджлісу Азербайджанської Республіки на знак протесту проти тотальної фальсифікації парламентських виборів і відвертого небажання влади йти на які б то не було компроміси.

17 лютого 2006 Лала Шевкет підписала з лідерами провідних опозиційних партій угоду про утворення Політичної Блоку «Азадлиг», який сьогодні є реальною альтернативою правлячому режиму. У складі блоку - Ліберальна Партія Азербайджану, Партія Народного Фронту і Партія Цивільного Розвитку.

Джерело

Стаття написана за інформацією з офіційного сайту професора Шевкет. Інформація сайту ліцензована на умовах GNU Free Documentation License, використано з дозволом.

Зовнішні посилання

• Офіційний сайт Лали Шевкет

Сайт: Википедия