Наши проекты:

Про знаменитості

Макс Лінгнер: біографія


Макс Лінгнер біографія, фото, розповіді - німецький художник і графік, учасник Руху Опору

німецький художник і графік, учасник Руху Опору

Життя і творчість

М. Лінгнер народився в сім'ї гравера. Навчався малюванню в Художній академії Дрездена. У 1912 році закінчує в ній навчання, отримавши за дипломну роботу Саксонську державну премію. У 1913-1914 роках здійснює поїздку по Англії, Франції, Бельгії та Голландії.

З початком Першої світової війни йде на фронт солдатом, воює усі 4 роки. У 1918 році бере участь у повстанні моряків німецького ВМФ, член солдатського Ради в Кілі. C 1922 по 1927 рік працює художником у Вейсенфельса, потім по рекомендації Каті Кольвіц їде в Париж. Тут вивчає сучасний живопис, знаходиться під впливом імпресіонізму. З 1928 по 1935 рік, за пропозицією Анрі Барбюса, працює гравером у газеті «Монд». У 1934 році стає членом «Асоціації революційних письменників і художників Франції» (АЕАР), приймає участь у виставках групи. У 1933, 1939 і 1947 роках у Парижі відбуваються персональні виставки полотен М. Лінгнера.

У 1934 році художник вступає до Французької комуністичної партії (ФКП), співпрацює в газеті «Юманіте». У роки Громадянської війни в Іспанії (1936-39) бере участь у боях на боці республіканців. У 1939-1940 роках перебував у французькому Дагер для інтернованих, біжить з нього і з фальшивими документами на ім'я Марселя Лантьє знаходиться в окупованій німецькими військами Франції на нелегальному становищі й бореться з нацистами в лавах французького Руху Опору. У 1944 році повертається в Париж і знову працює художником у «Юманіте».

У 1949 році повертається до Німеччини, в НДР і працює професором по сучасного живопису у Вищій художній школі в Берліні-Вейсензе. Після повернення в НДР подарував привезені 40 картин, гравюр і акварелей соціалістичній державі. У 1950 році бере участь в заснуванні Німецької академії мистецтв у Берліні. До цього творчого періоду відносяться його монументальна настінний живопис «Будівництво Республіки» у Будинку міністрів НДР.

Нагороди

  • Лауреат Національної премії НДР у 1952 і 1955 році
  • Орден Заслуг перед Вітчизною (1954)

Комментарии

Сайт: Википедия