Володимир Іполитович Липський: биография

• «Матеріали для флори Середньої Азії»,
• «Гірська Бухара».
• «Флора Середньої Азії, тобто Російського Туркестану і ханств Бухари і Хіви »,

У цих роботах В. І. Липський критично переглянув ботанічні знання про вищезазначених регіонах, виправив помилки попередніх дослідників, описав близько ста нових видів та чотири нових роди: Коржинський (Korshinskia), Галаганів (Galagania), Козлова (Koslovia), Ладигін (Ladyginia).

Велику увагу вчений приділяв вивченню історії Петербурзького ботанічного саду та його гербарних фондів та колекцій. Результати цієї роботи були опубліковані в следующіхх працях:

• «Гербарій С.-Петербурзького ботанічного саду до кінця його 75-річного існування, 1823-1898»,
• «Історичний нарис С.-Петербурзького ботанічного саду, 1713-1913»,
• «Біографії і літературна діяльність ботаніків та осіб, що стикалися з ботанічним садом».

У період з 1900 по 1902 рік В. І. Липський відвідав різні країни з метою вивчення гербаріїв та ботанічних садів. У цілому вчений зумів побувати на всіх континентах земної кулі, крім Австралії та Антарктиди.

Другий київський період

За рекомендацією першого президента Української Академії наук (УАН) В. І. Вернадського 30 грудня 1918 року на засіданні ІІ фізико-математичного відділу УАН В. І. Липський був обраний директором нового ботанічного саду в Києві. Крім завідування Ботанічним садом Липський також керував кафедрою квіткових рослин ВУАН та брав активну участь в організації різних академічних структур, особливо природного профілю, таких як:

• Комісія по ревізії бібліотеки УАН,
• Комісія УАН по вивченню природних багатств України (створена в березні 1919 року),
• Комісія енциклопедичного словника (керівник),
• Комісія по вивченню фауни України,
• Видавнича комісія ІІ відділу УАН,

складався представником академії у Військово-промисловому комітеті.

У 1919 році В. І. Липського одноголосно обрали дійсним членом Української Академії наук, в 1920 році - членом правління УАН, а в 1921 році - віце-президентом.

Володимир Липський був ініціатором створення Ботанічного саду УАН, розробив план саду і почав його практичне створення у дворі Президії Академії наук по Володимирській вулиці в Києві. Нинішній Ботанічний сад Академії наук було розбито в 1935 році в київському районі Звіринець.

У августе1919 року після виїзду секретаря ІІ відділу УАН С. П. Тимошенко за кордон В. І. Липський виконував обов'язки секретаря ІІ відділу, а у жовтні 1921 року був обраний товаришем президента Академії наук України. 12 червня 1922 на загальних зборах ВУАН він був обраний її президентом.

Спроби втручання радянської влади в діяльність наукових організацій відбилися і на долі Липського. Для вивчення стану роботи ВУАН була створена комісія Народного комісаріату освіти України. У висновках цієї комісії керівництво академії, і, перш за все, Президія, очолюваний Липським, зокрема, були звинувачені в недотриманні законів радянської влади, їм це інкримінувалось як політичні порушення. Комісія запропонувала негайно оголосити перевибори президента ВУАН, провести нове затвердження складу академіків, встановити тверду структуру та штати академії. Партійне керівництво вважало Володимира Липського «політично інертним» президентом, який передоручив управління академією С. О. Єфремову та А. Ю. Кримському. У 1928 році вчений подав у відставку з посади президента ВУАН.

Одеський період

21 червня 1928 року, пішовши з посади президента, В. І. Липський виїхав до Одеси, де очолив Одеський ботанічний сад. Під час роботи в Одесі він вніс значний внесок в пожвавлення наукової роботи саду та його розширення, виховання молодих вчених, упорядкування гербарію.