Наши проекты:

Про знаменитості

Герард Лябуда: біографія


Герард Лябуда біографія, фото, розповіді - польський історик-медієвіст, що спеціалізується в історії кашубів
28 грудня 1916 - 01 жовтня 2010

польський історик-медієвіст, що спеціалізується в історії кашубів

Біографія

Початкову освіту здобув удома. Вступивши у віці восьми років у загальноосвітню 4-класну школу в Люзіне, вже побіжно писав і читав по-польськи і по-німецьки. Після першого місяця навчання був переведений у другій, а через кілька тижнів - у третій клас. Після закінчення школи вступив у класичну гімназію Вейхерово. У 1936 році почав навчання на історичному факультеті Університету імені Адама Міцкевича в Познані. Вже під час навчання з'явилися його перші історичні дослідження - монографія Лябуди про єпископа Християни, написана в цей період, вважається монументальним працею польської історіографії. У 1938 році Герард Лябуда займався упорядкуванням архіву великопольським законів про вибори в Хробеже (пол.Chroberz), а в 1938-1939 навчальному році отримав стипендію Лундського університету та навчався у Швеції.

Навчання перервалося з початком Другої світової війни, проте Лябуда продовжив навчання в підпільному Університеті західних земель у Варшаві. Там у 1943 році він отримав ступінь магістра за свою роботу «Польща і похід хрестоносців на пруссів» (пол.Polska i krzy?acka misja w Prusach), написану в 1937 році під час навчання в Познані. Захистив докторську дисертацію в 1944 році, також на основі передвоєнної роботи «Створення Магдебурзького архієпископства і Познанського єпископства в контексті східної місіонерської політики» (пол.Za?o?enia Arcybiskupstwa Magdeburskiego i Biskupstwa Pozna?skiego na tle wschodniej polityki misyjnej).

У період окупації працював бухгалтером німецької адміністрації управління майном (нім.Liegenschaftverwaltung) Хробежа, а паралельно таємно викладав історію середньовічної Польщі у філії Університету західних земель у місті Кельце. Крім того, таємно надавав польським дослідникам доступ до архівів, доступним йому в силу офіційної роботи в німецькій адміністрації.

Після війни працював в Познанському університеті, активно беручи участь у відновленні бібліотеки історичного факультету. У 1946 році отримав ступінь доктора хабілітованого в результаті захисту дисертації «Дослідження про походження польської держави» (пол.Studia nad pocz?tkami pa?stwa polskiego), по більшій частині написаної під час окупації. У той же час періодично виконував обов'язки продекана гуманітарного відділення університету, проте врешті-решт відмовився від них за станом здоров'я і надмірної завантаження роботою.

З 1950 року - професор Познанського університету ім. Адама Міцкевича, з 1953 року також працює в Інституті історії Польської академії наук на чолі відділу історії Помор'я. У 1962-1965 році був ректором Університету імені Адама Міцкевича. З 1964 року - член-кореспондент Польської академії наук, з 1968 року - дійсний член ПАН, в 1972-1980 роках - голова познанського відділення ПАН. У 1984-1989 роках - віце-президент, а в 1989-1994 роках - президент новоствореної Польської академії знань (пол.Polska Akademia Umiej?tno?ci), згодом - почесний президент. У 1972-1975 і 1980-1981 - голова Познанського товариства друзів науки (пол.Pozna?skie Towarzystwo Przyjaci?? Nauk).

У 1968 році двоє синів Лябуди - студенти Університету ім. А. Міцкевича - взяли участь у протестах проти введення радянських військ до Чехословаччини, що спричинило для Лябуди неприємні наслідки. Він був змушений покинути Університет ім. А. Міцкевича; тим не менше, йому було дозволено продовжити роботу в Інституті історії ПАН. Завдяки підтримці міністра вищої освіти Хенріка Яблоньского (пол.Henryk Jab?o?ski) Герарду Лябуде був оформлений безстрокову відпустку в Університеті ім. А. Міцкевича, що дозволило йому формально зберегти посаду професора університету і, як наслідок, керувати роботою свого відділу і періодично викладати (аж до виходу на пенсію в 1986 році.

Нагороди та звання

Був нагороджений, між іншими нагородами, Командорські хрестом із зіркою, Командорських, офіцерським і Кавалерським хрестом Ордена відродження Польщі, а також Орденом трудового прапора I ступеня.

Доктор honoris causa Гданського університету (21 березня 1985), Університету Миколи Коперника (19 лютого 1993), Ягеллонського університету (1995), Варшавського університету (19 листопада 1997) і Щецинського університету.

28 червня 1994 йому було присвоєно звання Почесного громадянина Гданська, а 5 липня 2007 року - Почесного громадянина Щецина. У 2000 Герард Лябуда був нагороджений медаллю «Palmae Universitatis Studiorum Posnaniensis».

Вибрані праці

  • S?owia?szczyzna staro?ytna i wczesno?redniowieczna, 2003.
  • Rozwa?ania nad teori? i histori? kultury i cywilizacji, Познань, 2008.
  • Polska granica zachodnia. Tysi?c lat dziej?w politycznych, 1970.
  • Studia nad pocz?tkami pa?stwa polskiego(т. 1-2, 1987-1988),
  • Kaszubi i ich dzieje, Гданськ, 1996, ISBN 83-904950-9-0
  • Studia nad pocz?tkami pa?stwa polskiego, Краків, 1946.
  • Fragment dziej?w S?owia?szczyzny Zachodniej, т. 1-3, Познань, 1960, 1964, 1975.
  • Pierwsze pa?stwo polskie, Краків, 1989.
  • S?owia?szczyzna pierwotna, Варшава, 1954.
  • Mieszko I, Вроцлав, 2002.
  • Historia Kaszub?w w dziejach Pomorza, t. 1 Czasy ?redniowieczne, Гданськ, 2006.
  • Mieszko II. Kr?l Polski (1025-1034), Познань, 2008.
  • Korona i Infu?a. Od Monarchii do poliarchii, Краків, 1996.
  • Dzieje Zakonu Krzy?ackiego w Prusach. Gospodarka-Spo?ecze?stwo-Pa?stwo-Ideologia(разом з Маріаном біскупом), Гданськ, 1986.
  • Pa?stwo Samona, Краків, 1949.

Всього опублікував понад 1600 книг та наукових статей.

Комментарии

Сайт: Википедия