Олексій Інокентійович Антонов: биография

Протягом другої половини 1942 року Антонов служив на штабних посадах на фронтах: 28 липня - 3 серпня - начальник штабу Північно-Кавказького фронту (командуючий - Маршал Радянського Союзу Будьонний); 3 вересня - 22 листопада - начальник штабу Чорноморської групи військ (утворена з Північно-кавказького фронту), 22 листопада - 14 грудня 1942 року - начальник штабу військ Закавказького фронту (командуючий - генерал армії Тюленев).

14 грудня 1942 призначений начальником Оперативного управління Генштабу. На цю посаду його рекомендував Олександр Василевський, тоді - Начальник Генштабу. За півроку до призначення Антонова через недостатньо добре організованої роботи начальники Оперативного управління змінювалися 7 разів. Тільки при Антонові в Генштабі була введена уніфікована система розпізнавальних знаків на картах, що помітно прискорило роботу управління. Генерал Антонов пропрацював на посаді начальника управління 5 місяців. Василевський дуже часто виїжджав у відрядження на фронту, і в цей час на Антонова фактично лягали обов'язки начальника Генштабу одночасно з начальником Оперативного управління. Тоді, 20 травня 1943 Антонова перевели на посаду Першого заступника начальника Генштабу.

На новій посаді Антонову доводилося дуже часто бувати з доповідями у Сталіна, часто - по два рази на день. У 1943-1945 роках тільки в кремлівському кабінеті Сталіна Антонов бував не менш 238 разів - більше ніж будь-хто з керівного складу Збройних сил СРСР і більше ніж всі командувачі всіх фронтів за весь час війни разом узяті. За свідченням низки воєначальників, зокрема, Сергія Штеменко, Антонов користувався у Сталіна великим авторитетом, його думкою з питання проведення стратегічних операцій Верховний головнокомандувач цікавився майже завжди і ніколи не нехтував.

З грудня 1942 року і до кінця війни жодна більш-менш значна операція Великої Вітчизняної війни не пройшла без участі Антонова в її плануванні та підготовці. Автором задумів і планів деяких операцій був він сам. Зокрема, Антонов брав участь у розробці і здійсненні таких операцій:

• Корсунь-Шевченківська операція
• Віденська операція
• Бєлградська операція
< li>Березнегувате-Снігурівська операція
• Східно-Померанський операція
• Східно-Карпатська операція
• Східно-Карпатська операція
• Нікопольсько-Криворізька операція
• Львівсько-Сандомирська операція
• Умансько-Ботошанська операція
• Вісло-Одерська операція
• Празька операція
• Прибалтійська операція
• Берлінська операція
• Проскурівсько-Чернівецька операція
• Рівне-Луцька операція
• Кіровоградська операція
• Яссько- Кишинівська операція
• Нарвська операція
• Одеська операція
• Східно-Прусська операція
• Рогачевской-Жлобінська операція
• Псковсько -Островська операція
• Дебреценська операція
• Кримська операція
• Білоруська операція

Після війни

З березня 1946 генерал А. І. Антонов - знову 1-й заступник начальника Генштабу. У 1948-1954 - 1-й заступник і командувач військами Закавказького військового округу. З квітня 1954 - 1-й заступник начальника Генштабу, а з травня 1955 одночасно начальник штабу Об'єднаних Збройних Сил Організації Варшавського договору (перший на цій посаді).

З 1946 депутат Верховної Ради СРСР. Член ЦК компартії Грузинської РСР.