Габріель Макс: біографія

Син празького скульптора Йозефа Макса (1804-1855) та Анни Шуманн. Працював при свого батька до самої його смерті і відвідував класи академії свого рідного міста до 1858 р., а потім протягом 3-х років навчався у Віденській академії. Пристрасть до музики вселила йому приблизно в цей час думка виразити засобами образного мистецтва головні ідеї музичних творів Бетховена, Мендельсона та ін; плодом цього підприємства був ряд малюнків Макса Габріеля, виконаних тушшю, складених з великим розумом і тому зустрінутих схваленням публіки.

У 1863 р. він відправився в Мюнхен і поступив в учні до пілотів, але не засвоїв собі його колористичної віртуозності, а став писати в туманних, сіруватих, але надзвичайно гармонійних тонах картини сентиментального, меланхолійного, трагічного, іноді дуже неясного змісту . Першою його роботою в цьому роді була«Мучениця, розіп'ята на хресті», до підніжжя якого юнак-римлянин, що повертається з бенкету, кладе рожевий вінок, що прикрашав його голову (1865).

Цілком в такому ж дусі виконана їм пізніше (1874) інша картина,«Останній привіт»(християнська мучениця на арені, серед двох левів і тигрів, до ніг якої падає троянда, кинута одним з відвідувачів амфітеатру) .

Залишивши майстерню Пілот в 1869 р., Макс Габріель оселився в Мюнхені, де згодом став професором академії.

Інші картини, окрім вище згаданих двох, особливо сприяли його популярності ще:

Роботи

• «Die ekstatische Jungfrau Katharina Emmerich», 1885
• Lady Macbeth 1885
• «Mutter mit Kind», 1880
• «Gretchen in der Walpurgisnacht» (1873)
• «Die Kindesm?rderin» (1877)
• «Christus erweckt des Jairus T?chterlein» (18??)
• «M?dchen mit blumengeschm?cktem Haar»
• Findelkind, 1870
• «Sieg der Wahrheit» (1904)
• «Die Nonne im Klostergarten»
• «Der Anatom» (1869)
• «Vor der Arena»
• «Die Schwestern»
• «Saure Erfahrung» (?ffchen mit Zitrone)
• «M?dchen, Pilze putzend»
• «Affen als Kunstrichter» / Monkeys as Judges of Art, 1889

Бібліографія

• Nicolaus Mann:Gabriel Max, eine kulturhistorische Skizze, Weber, Leipzig 1890
• Harald Siebenmorgen:Gabriel von Max und die Moderne, in: Klaus G. Beuckers (Hrsg.):Festschrift f?r Johannes Langner, LIT, M?nster 1997, ISBN 3-8258-3209-0
• Franz H. Mei?ner:Gabriel von Max, Hanfstaengl, M?nchen 1899
• Agathon Klemt:Gabriel Max und seine Werke, Gesellschaft f?r moderne Kunst, Wien 1886
• Johannes Muggenthaler (Hrsg.):Der Geister Bahnen. Eine Ausstellung zu Ehren von Gabriel von Max, 1849-1915, Mosel & Tschechow, M?nchen 1988, ISBN 3-925987-03-7

Комментарии

Сайт: Википедия