Джаліл Мамедкулізаде: біографія

Життя

Народився Джаліл Мамедкулізаде 10 (22) лютого 1866 року в місті Нахічевані. Початкову освіту Джаліл отримав в духовних школах - медресе - у відомих у місті мулл, які вчили дітей по арабських і перським книг, богословських шаріатським трактатів або по «Гюлістану» великого шіразскій Сааді. Значною подією в житті Джаліла Мамедкулізаде стало надходження в 1882 році в Горійську вчительську семінарію. Семінарія і її так зване «татарське» відділення, яким довгі роки керував освічений педагог і видатний громадський діяч, автор кількох підручників Олексій Йосипович Черняєвській, виховала не один десяток передових діячів азербайджанської культури. З її стін вийшли Наріман Наріманов, Фірудінбек Кочарлінскій, Сулейман Ахундов, Узеір Гаджибеков, Муслім Магомаєв (старший), Фархад Агаєв, Рашідбек Ефендієв, Гаджи-Керім Саніев та ін Джаліл Мамедкулізаде закінчив Закавказьку вчительську семінарію в 1887 році і протягом наступних десяти років викладав у школах Баш-Норашена, Улуханли, Неграма та інших населених пунктів Ериванська губернії. Він був прихильником уніфікації літературного азербайджанської мови. Мамедкулізаде піддавав критики своїх сучасників, засмічене, на його погляд, азербайджанську мову непотрібними запозиченнями з російської, румунської і турецької мов, що вводили в оману простого читача («Книга моєї матері», 1920). Згодом він став одним з активістів процесу латинізації азербайджанського алфавіту. У 1898 році він переїхав до Єреван, в 1903 - в Тифліс, де став працювати в редакції місцевої азербайджаноязичной газети «Шарга-Рус». У 1906 році він заснував сатиричний журнал «Молла Насреддін», редактором якого був протягом 25 років (з перервами). У 1921 році Мамедкулізаде проживав в Тебрізі, де тимчасово друкувався «Молла Насреддін». До кінця Громадянської війни переїхав до Баку, де помер в 1932 році від крововиливу в мозок. В останні роки життя він писав спогади, які, на жаль, не встиг закінчити. Іменем Мамедкулізаде було названо місто Джалілабад (до 1967 - Астрахан-Базар), село Джалілкенд (б. Баш-Норашен) у Нахічеваньській АР, драматичний театр в Нахічевані, вулиці в різних містах Азербайджану.

Літературний внесок

Мамедкулізаде писав у безлічі жанрів, включаючи драми, нариси, оповідання та фейлетони. Його першим найбільш відомим твором є «Пропажа осла» (перший з серії оповідань «Події в селищі Данабаш»), написаний в 1894 і видане в 1934 році. У ньому письменник торкається теми соціальної нерівності. У наступних творах («Поштова скринька», «Конституція в Ірані», «Курбан-Алі-бек», «Баранчик»), включаючи відомі комедії «Мерці» і «Збіговисько божевільних», критикуються невігластво, гординя, релігійний фанатизм.

Діяльність у газеті «Шарга Рус»

У Єревана Джаліл Мамедкулізаде одружився з сестрою Мамедкулібека Кенгерлінского На зло-ханум, молодій вдові, що мала від першого чоловіка маленького сина. На зло-ханум серйозно хворіла, і в грудні 1903 року Джаліл Мамедкулізаде зі своїм швагром Мамедкулібеком Кенгерлінскім повіз хвору в Тифліс. На зло-ханум невдовзі померла, а Джаліл відтепер надовго пов'язав своє життя з Тифлісом. У Тифлісі видавалася тоді єдина в Росії газета азербайджанською мовою «Шарга Рус» («Російський Схід»), куди на постійну роботу і отримав запрошення Джаліл Мамедкулізаде. Він був добре знайомий з видавцем газети, земляком Мамедагой Шахтахтінскім, видним журналістом.

«Молла Насреддін»

У 1905 році Мамедкулізаде і його товариші придбали друкарню в Тифлісі, а рік по тому приступили до видавництву сатиричного журналу «Молла Насреддін». Журнал з'явився найбільшим внеском письменника в азербайджанську культуру, надавши допомогу розвитку в освічених азербайджанських колах критичного реалізму. У ньому з точністю описувалася побутова та економічна обстановка на Кавказі почала XX століття і висміювалися відсталість і мракобісся. Вісім номерів журналу було видано в Тебрізі, так як «Молла Насреддін» був заборонений російської цензурою в 1917 році. Сатиричний стиль Мамедкулізаде надалі вплинув на розвиток сатири в Ірані.

Комментарии

Сайт: Википедия