Велика княжна Марія Миколаївна: биография

Щоб уникнути подальших втеч полонянок перевели в будівлю на Покровській вулиці, а потім в Пермський жіночий монастир, де охорону їх несли виключно комуністи. Про те, що трапилося з втікачку, Наталія каламутних не могла відповісти точно; за чутками, її відвезли в Глазов або ж до Казані, за іншою версією, вона померла і була похована в районі місцевого іподрому. Тієї ж версії дотримувався Рафаїл Малишев, нібито сам ніс охорону чотирьох полонянок в монастирі, і місцева вчителька Є. Соколова.

Перший документований випадок появи лже-Марії припадає на 23 січня 1919 року, коли в одній з польських сіл з'явилася невідома, що називала себе Аверіс Яковеллі і старанно уникала згадувати про своє минуле. Сусіди незабаром «дізналися» в ній Марію Миколаївну - сама ж вона не підтверджувала і не спростовувала цих чуток. Мало хто прихильники «царського походження» Яковеллі запевняли, ніби-то почеркознавча експертиза, виконана після її смерті в 1979 році, «довела» однаковість її почерку зі збереженими щоденниковими записами Марії Миколаївни. Ще одним «доказом» є те, що син Яковеллі на ім'я Микола помер від гемофілії.

«Претендентка» померла в 1979 році в Швейцарії, так і не розкривши свого справжнього імені та походження. На її могильній плиті викарбувано напис «Maria Romanov 1899-1979».

Ще однієї закордонної Марією виступила на початку 1920-х років Алісон Каброк, що оголосила в Японії про своє «царственном походження». Самозванка ніхто не прийняв всерйоз, оскільки зовні вона нічим не нагадувала Марію Миколаївну. Алісон Каброк піддалася осміянню і в 1922 року змушена була покинути країну. Вона дожила свого віку в Неаполі і померла в 1976 році.

У 1923 році вже в Радянській Росії Єкатеринбурзький ОГПУ було заарештовано одразу 18 чоловік, які видавали себе за царя, царицю, великих князівен, невідомого «князя Михайла» і навіть «Гришу непростого роду». Як з'ясувалося пізніше, за Марію видавала себе колишня черниця Катерина Шангіна-Бочкарьова, що розповідала всім хто бажав її слухати, що цар зумів виїхати за кордон, а спадкоємець відправлений до Чити під чужим прізвищем, де вже встиг закінчити школу.

Самозванка була арештована ЧК і розстріляна в 1937 році.

Ще одна лже-Марія з'явилася в 1926 році в селі Макаріївського Бійського округу. Справжнє ім'я самозванки було Євдокія Михайлівна Чеснокова. У Бійську на квартирі Михайла Павловича Горленко, керівника місцевої громади іоаннітів, вона зустрілася з самозванцем Олексієм щитовим, які оголошують себе «чудово спасшимся спадкоємцем престолу». Авантюра могла скінчитися не розпочавшись, так як «брат» з «сестрою» не впізнали один одного, причому «Олексій» навіть висловив сумнів, що стояла перед ним дівчина «царського роду». Втім, їй досить швидко вдалося знайти вихід з положення, запевнивши «брата», що вона побувала під арештом в Алтайському ГПУ, де її піддали знущанням - серед іншого, вибивши передні зуби і відрізавши одну грудь.

Ймовірно, самозванка мала достатній красномовством, щоб переконати присутніх у своїй правоті. Надалі, коли у неї з'явився наречений «великий князь Володимир», Євдокія Чеснокова повністю взяла на себе керівництво подальшими діями.