Наши проекты:

Про знаменитості

Наталія Георгіївна Медведєва: біографія


Наталія Георгіївна Медведєва біографія, фото, розповіді - російська співачка, письменниця
14 липня 1958 - 03 лютого 2003

російська співачка, письменниця

Біографія

Народилася 14 липня 1958 року в Ленінграді.

Мати Маргарита Василівна - шкільна вчителька, батько - військовий, помер через два дні після народження дочки. Закінчила музичну школу по класу фортепіано, одночасно знімалася на «Ленфільмі», ще школяркою зіграла в епізодах в кінофільмі Бориса Фруміна «Щоденник директора школи». Про роки своєї юності вона пізніше докладно напише у своїй біографічній книзі «Мама, я шахрая люблю»

Еміграція

Вийшовши заміж в 17 років, в 1975 році разом з першим чоловіком Олександром через Австрію і Рим емігрувала до США. Домоглася міжнародного визнання як манекенниця. Знялася для обкладинки диска групи «The Cars». Брала приватні уроки акторської майстерності, вчилася в Лос-Анджелеському міському коледжі та консерваторії по класу вокалу. Працювала з джаз-групами, в піано-барі, в російських ресторанах США - «Ренесанс» Сан-Франциско, «Міша» Лос-Анджелес, «Голден Палас» Нью-Йорк (Брайтон-Біч), виконуючи російські романси та популярні мелодії з мюзиклів. У фільмі «Чорний мармур» («Black marble») на студії «XX століття Фокс» (режисер Джозефа Уембо) зіграла роль виконавиці російських романсів.

У 1982 році переїхала до Парижа, де продовжила концертувати в розважальних закладах (фрагменти цих програм увійшли до компакт-диск «Париж-Кабаре Рюс», записаний в Парижі в 1993 році), співала в ресторанах «Балалайка» і «Chez Raspoutine» (разом з А. Дмитровичем). Паралельно продовжувала займатися літературною діяльністю. На початку 1990-х налагодила співпрацю з вітчизняною періодикою («Лимонка», «Новий Погляд», «Зміна», «День» / «Завтра», «Іноземець»). Опублікувала ряд мали успіх автобіографічних романів («Мама, я шахрая люблю», «Готель" Каліфорнія "», «Кохання з алкоголем», «Моя боротьба»). У той же період почала писати власні пісні.

Повернення на батьківщину

У 1989 році вперше після довгої перерви відвідала СРСР, а в 1992 році повертається на батьківщину остаточно, тоді ж видавцем Олександром Шаталовим випускається її перша в Росії книга - «Готель" Каліфорнія "». Її книги багато в чому будуються на газетних публікаціях:

Діяльність в якості журналіста пов'язана зі скандалами: у червні 1994 року Пресненський суд Москви зобов'язав газету «Новий Погляд», надрукувала статтю Медведєвої про піратському виданні книг її чоловіка, опублікувати спростування і виплатити 1 млн руб. компенсації видавництву. У цю пору вона позиціонує себе як "паризького кореспондента" московської газети «Новий Погляд». Її журналістська активність помічена: Костянтин Ернст знімає про письменницю випуск програми «Матадор» для телекомпанії ВІD (Перший канал).

Перший диск Наталії Медведєвої, з її паризьким репертуаром, випустив на своєму лейблі «Звукорекі» поет Аркадій Семенов . У постановці першої російської програми «Трибунал Наталії Медведєвої» взяли участь відомий клавішник Іван Соколовський і музиканти з групи «ХЗ» Карабас, Олексій Заєв та Олексій Медведєв. Пісенні замальовки 1992-1994 років вилилися в альбом «Russian Trip» (1995).

До лютого 1996 року склався постійний акомпануючий склад, названий «Трибунал Наталії Медведєвої» (Сергій «Кабан» Високосов («Корозія Металу» ) - гітара, Ігор Вдовиченко - бас-гітара, Юрій Кістень («Альянс») - ударні). Перший концерт колективу відбувся в березні 1996 року. Стиль групи сама Наталя визначила як «панк-кабаре». Останній альбом був виданий на ОРТ-рекордз в 1999 році і названий так само, як і одна з останніх її книг - «А в них була пристрасть». У 2001 році Наталія Медведєва створює проект NATO, спрямований проти воєн на Кавказі та Балканах, з 2002 року давала рідкісні концерти разом з Сергієм Високосовим.

Комментарии