Жозе Мендіш Кабесадаш Жуніор: биография

Президентство

У 1926 році Мендіш Кабесадаш взяв безпосередню участь у підготовці нового повстання в столиці. Коли на світанку 28 травня 1926 генерал Мануел Гомиш да Кошта проголосив початок антиурядового руху в Бразі, Кабесадаш очолив керівництво повстанням в Лісабоні. Як лідер консервативно-республіканського підпілля він фактично відібрав владу у президента Бернардину Машаду Гімарайнш. 30 травня 1926 президент Машаду Гімарайнш відправив у відставку уряд Антоніу Маріа да Сілва і призначив Мендіша Кабесадаша тимчасовим Головою Ради міністрів Португалії та міністром флоту (до 3 червня). У той же день він займав пост міністра фінансів, 30 травня - 1 червня був тимчасовим міністром закордонних справ, 1 червня знову займав пост міністра фінансів. Тимчасово був міністром юстиції з 28 травня по 1 червня, постійним міністром юстиції з 1 по 3 червня, міністром народної освіти і витончених мистецтв з 30 травня по 1 червня, міністром сільського господарства з 30 травня по 1 червня, міністром внутрішньої адміністрації з 30 травня по 17 червня.

• Міністр юстиції - Жозе Мендіш Кабесадаш (з 1 червня);
• Міністр морського флоту - Жозе Мендіш Кабесадаш (з 30 травня);
• Міністр внутрішніх справ - Жозе Мендіш Кабесадаш (з 1 червня);
• Міністр торгівлі та комунікацій - Жозе Мендіш Кабесадаш (з 30 травня);
• Міністр фінансів - Жозе Мендіш Кабесадаш (з 30 травня);
• Міністр колоній - Мануел ді Олівейра Гомиш да Кошта (з 30 травня);
• Міністр народної освіти - Арманду Умберту да Гама Очоа (з 30 травня);
• Військовий міністр - Мануел ді Олівейра Гомиш да Кошта (з 1 червня);
• Голова уряду - Жозе Мендіш Кабесадаш (з 28 травня);
• Міністр сільського господарства - Мануел ді Олівейра Гомиш та Кошта (з 1 по3 червня);
• Міністр закордонних справ - Арманду Умберту да Гама Очоа (з 30 травня);
• Міністр сільського господарства - Жозе Мендіш Кабесадаш (з 30 травня по 1 червня);

.

Вдень 31 травня президент Машаду Гімарайнш офіційно пішов у відставку, передавши свій пост Жозе Мендішу Кабесадашу. Проте того ж дня генерал Гомиш да Кошта наказав вірним йому військам йти на Лісабон, а генерал Антоніу Ошкар Кармона рушив на столицю з Евори 4-у дивізію. Проте новому президентові залишилися вірні сили сухопутних військ і флоту в Лісабоні і на півдні країни, його підтримали республіканські партії і угруповання, а також профспілки. Генералу Кармона вдалося тільки блокувати столицю своїми військами. 1 червня в Коімбрі пройшла перша зустріч різних фракцій руху, що повалила режим Демократичної партії. Там був сформований правлячий тріумвірат у складі капітана Жозе Мендіша Кабесадаша, генерала Гомиш та Кошти і Гама Очоа. Однак Гомиш став наполягати на заміні Очоа Кармона. 3 червня відбулася друга зустріч («Конференція в Сакавене») під Лісабоном і був сформував другий тріумвірат: Мендіш Кабесадаш, Гомиш да Кошта і Ошкар Кармона.