Наши проекты:

Про знаменитості

Василь Мелентьевіч Мендрін: біографія


Василь Мелентьевіч Мендрін біографія, фото, розповіді - великий російський сходознавець
03 травня 1866 - 22 травня 1920

великий російський сходознавець

Біографія

Народився в Катеринодарі в сім'ї чиновника. Закінчив Московське (Олексіївське) військове училище (1889) і був направлений для проходження служби в Забайкаллі. Востоковедной освіту здобув у владивостоцькому Східному інституті (1901-1906) з японської розряду. У травні-серпні 1903 був відряджений для мовної та країнознавчої підготовки в Токіо.

У роки російсько-японської війни В. М. Мендрін служив в діючих військах. Був нагороджений орденами Св. Станіслава з мечами та бантом, Св. Анни III ступеня з мечами і бантом.

За порадою архієпископа Миколи (Касаткіна) В. М. Мендрін взявся за переклад «Історії сьогунату в Японії» ( «Неофіційна історія Японії» - «Ніхон Гайса») Рай Сан'е, капітальної праці, який сам владика вивчав в юності і якому надавав величезне значення для розуміння історії Японії. Всього з 22 книг, написаних на канбуном, їм було переведено 6, які були опубліковані в «Известиях Східного інституту» в 1910-1914 рр.. Крім того він автор робіт з граматики та стилістики японської мови, перекладач ряду інших творів японської літератури. У складі «Історії японської літератури» Астона Мендріним були вперше перекладені на російську мову близько ста ліричних віршів, в тому числі хайку Басьо.

З 1910 р. перебував в числі штатних викладачів Східного інституту. У 1918 р. після відділення від Східного інституту Вищого політехнікуму був обраний його ректором.

Помер В. М. Мендрін у Владивостоці, похований на Покровському кладовищі, могила його не збереглася. Його великий науковий архів втрачений.

24 вересня 2005 на алеї Слави ДВГТУ В. М. Мендріну був відкритий пам'ятник.

Військова кар'єра

  • 1915, травень- покликаний із запасу в ополчення, числився при штабі Владивостоцької фортеці
  • 1908- звільнений зі служби «по домашнім обставинам» в чині військового старшини ( підполковника)
  • 1901, травень- прикомандирований до 1-го Східно-Сибірського саперному батальйону
  • 1895- командир сотні
  • 1889- випущений з училища в 2-й піший батальйон Забайкальського козачого війська
  • 1904, лютий- відряджений у розпорядження військового комісара в м. Мукден
  • 1901, квітень- комендант пристані Шаньхайгуань
  • 1915, червень- визначений в Уссурійський козачий полк у чині осавула
  • 1890- завідувач зброєю
  • 1898, січень- прикомандирований до 1-го Верхньоудинську полку Забайкальського козачого війська
  • 1904, жовтень- осавул
  • 1903, вересень- відряджений в 1 -й Читинський полк Забайкальського козачого війська
  • 1898, червень- переведений в 1-й Читинський полк Забайкальського козачого війська
  • тисячі вісімсот дев'яносто дев'ять- командир сотні, підосавул
  • 1904, грудень- виконуючий посаду начальника адміністративного відділення канцелярії Російської військової комісії Мукденской провінції
  • 1 896- завідувач мисливської командою (розвідвзвод)
  • 1894- сотник
  • 1901, березень- комендант залізничної станції Шаньхайгуань

Публікації та праці

  • «Ось, мій син! ..» [: пров. з яп.] / /Поздняков М. І.Японська поезія. М., 1905.
  • Рай Дзіо сісей.Історія сіогуната в Японії / Пер. з яп. з прим. і кому. В. М. Мендріна. Кн. 1-6. Владивосток, 1910-1915. (Известия Східного інституту; Т. 33, вип. 2; Т. 36, вип. 1; Т. 39, вип. 1; Т. 39, вип. 2; Т. 50; Т. 60). N
    • Перевидання:Мендрін В. М.Історія сьогунату в Японії (Ніхон Гайса): У 2 т. М., СПб., 1999. ISBN 5-89740-034-2.
    n
  • Звіти залишеного при Східному інституті для приготування до професорського звання по кафедрі японської словесності В. М. Мендріна. Владивосток, 1909. (Известия Східного інституту; Т. 32, вип. 1).
  • Астон В. Г.Історія японської літератури / Пер. з англ. В. Мендріна; Під ред. Є. Спальвіна. Владивосток, 1904. (Известия Східного інституту; Т. 11-12).
  • Санса але дзінкі. Три священні скарби Японії. Владивосток, 1916. (Известия Східного інституту). N
    • Перевидано в кн.:Мендрін В. М.Історія сьогунату в Японії (Ніхон Гайса): У 2 т . Т. 2. М., СПб., 1999.
    n
  • Соробун. Аналіз японського епістолярного стилю: У 2 ч. Владивосток, 1910-1914. (Известия Східного інституту; Т. 34, вип. 1; Т. 48, вип. 1-2).
  • Садзанамі Сандзін.Ніхон Мукасей Банас. Сказання стародавньої Японії / Пер. з яп. з прим. і вст. статтею В. М. Мендріна. СПб.,. N
    • Перевидання:Садзанамі Сандзін.Ніхон Мукасей Банас: Сказання стародавньої Японії / Пер. з яп. з прим. і вст. статтею В. М. Мендріна. М., СПб., 2000. ISBN 5-89740-037-7; брижі великої річки: Старовинні японські перекази / / Пер. з яп. і приміт. В. М. Мендріна. М., 2000. ISBN 5-04-005834-9.
    n
  • «Ну! Тепер настав час »[: пров. з яп.] / /Поздняков М. І.Японська поезія. М., 1905.
  • Сіогун і сейітай сіогун. Бакуфу. Лінгвістичні та історичні нариси. Владивосток, 1916. (Известия Східного інституту; Т. 61). N
    • Перевидано в кн.:Мендрін В. М.Історія сьогунату в Японії (Ніхон Гайса) : У 2 т. Т. 2. М., СПб., 1999.
    n

Крім того, готувалася до друку, але так і не вийшла «Історія культури Японії».

Джерела

  • Російські військові сходознавці: до 1917 р.: Біобібліографічний словник / Авт.-сост. М. К. Басханов. М., 2005. С. 164-165.
  • Послужний список подосавул 1-го Читинського полку Забайкальського козачого війська Мендріна В. М. з сост. на 26 січня 1905 РГВИА, ф. 409, оп. 1, д. 338-527.
  • А. П.Лекція В. М. Мендріна / / Далекосхідний світ. Владивосток, 1914. № 8.
  • Звіт про стан і діяльність Східного інституту за 1909 м. Владивосток, 1910. (Известия Східного інституту. Офіційні програми, 1). С. 11-12.
  • Історія вітчизняного сходознавства з середини XIX століття до 1917 року. М., 1997. С. 59, 71, 349-350, 352.
  • Про визначення на службу відставного військового старшини Мендріна В. М. / / Там же, ф. 400, оп. 9, д. 36133.
  • Wolff David.To the Harbin Station. The Liberal Alternative in Russian Manchuria, 1898-1914. Stanford (СА), 1999. P. 157.

Комментарии

Сайт: Википедия