Наши проекты:

Про знаменитості

Месропа Маштоца: биография


n

... бачачи, що Вірменському царству настає кінець, сприйняв лихо як випробування своєму терпінню.

n

З цього моменту царська влада Вірменії фактично приєднується до просвітительського руху Маштоца й Саака.

Даниїлові письмена. Оголошення державної мови

Після Вагаршапатських зборів, приблизно в 404 році посланником царя Вагрічом Хадуні від якогось месопотамського єпископа Данила у Вірменію були привезені так звані «даніїлові письмена», походження яких до цих пір спірно. Згідно з повідомленнями історичних джерел, це були письмена алфавіту вірменської мови, знайдені сирійським єпископом Данилом, і належали до більш ранньої історичної епохи. Відомо також, що Месроп Маштоц і Саак Партев, будучи знайомими з існуючими алфавітами їхнього часу, прийняли «даніїлові письмена» саме як давньовірменські і наполегливо намагалися відродити їх.

Цар Врамшапух наказує всюди ввести для навчання грамоті новий алфавіт.

n

І коли багато хто з них засвоїли, наказав (цар) усюди навчати цими ж (письменами). Тим самим блаженний (Маштоц) був визнаний гідним прекрасного звання вардапета. Близько двох років він займався викладанням і вів (заняття) цими письменами.

n

Цим історичним актом він уперше оголосив вірменську мову в якості державної. Маштоц, отримавши ступінь архімандрита (вардапета) зібрав перших учнів і почав навчання з використанням алфавіту «даніїлових письмен». Близько двох років він вів заняття, використовуючи «даніїлові письмена». Однак даний алфавіт не міг правильно зафіксувати фонетику тодішньої вірменської мови. Це був неповний і недосконалий алфавіт. Перша спроба надбання нового алфавіту завершилася провалом. Історичне значення цих подій полягало лише в першому одержавленням вірменської мови. Після деякого часу Маштоц приступив до створення нового повноцінного алфавіту.

Створення алфавіту. У Месопотамії

За наказом царя й за згодою католикоса Маштоц із групою учнів почав експедицію до північної Месопотамії, у міста Амід, Едесса, потім у Самосата. Головна мотивація його поїздки за кордон є спірним. Ймовірно, він сподівався на допомогу месопотамських учених і мудреців, менш імовірно - шукав можливо існуючий і там збережений вірменський алфавіт. Спочатку він відвідує єпископа Данила, що знайшов «письмена», однак «не знайшовши нічого більше колишнього» відбуває в Едесу. Цей факт вказує, очевидно, що Маштоц вів також пошуки письмової системи, про існування якої можливо й знав.

Месроп попрямував до одного з найбільших навчальних і наукових центрів того часу - Едесу й почав свої пошуки в прославленому едеському книгосховище. Тут він вивчив алфавіти різних мов, ознайомився з їхньою структурою, формами літер, принципами письма й тільки після цього узявся за створення алфавіту. Ймовірно, в цьому книгосховищі він веде основні наукові роботи. Своїх учнів Месроп розділив на дві групи: одних залишив в Едесі для вивчення сирійської писемності, інших відправив у місто Самосата для вивчення грецької писемності. У Месопотамії Месроп зустрічався з ученими, представниками світської влади й вищим духовенством, з єпископами Аміда Акакієм та єпископом Едеси Пакіда. Вони не змогли надати йому ніякої допомоги в справі створення підходящого алфавіту. До 405-406 років в місті Едесса, після довгих наукових вишукувань, Маштоц створює 36-літерний вірменський алфавіт. Він розставляє літери у прямій відповідності з буквами грецького алфавіту. У роботі над створенням алфавіту Маштоц використав грецький, пехлевійскіх (середньоперську), ефіопський і ряд інших письмових систем.

n

«Так перетерпів він багато лиха в [справі] надання доброї допомоги своєму народу. І йому було даровано таке щастя всемилостивим богом святою десницею своєю, він, як батько, породив нове й чудесне дитя - письмена вірменської мови. І там він поспішно начертав, дав назви й розставив [письмена по одному], розташував [їх] по силабам-складах. "

n