Адам Альберт фон Нейпперг: біографія

Біографія

Народився 8 квітня 1775 року в Відні. Освіту здобув у королівській штутгартської вищій школі, після закінчення якої вступив на військову службу.

Взимку 1790 молодий Нейпперг вступив кадетом в гусарський полк, що стояв у Нідерландах і при Меніль-Сен-Блез бився з так званими Брабантський патріотами .

У квітні 1792 року революційні Франція оголосила Австрії війну і Нейпперг перейшов прапорщиком в піхотний полк, відправився в Рейнську армію і брав участь у поході в Шампань і у битві під Жемаппе. У 1793 році, він перебував у боях при Нервіндене і Тамарі, при облозі Валансьєн та інших справах.

Зроблений у підпоручики і знову надійшов в гусари, Нейпперг відзначився в кавалерійському справі при Жуі, при взятті Цезарева стану н в справі при Гондскоте, за відміну отримав чин поручика. У битві при Ваттіньі він відбив у французів назад захоплену ними батарею.

У січні 1794 було призначено відправити у Портсмут 600 австрійських гусарів для участі в експедиції, яку лорд Мойра мав намір послати в Вандею; в числі цих гусар був і Нейпперг. Підприємство не відбулося, але Нейпперг скористався нагодою з'їздити до Лондона.

Незабаром він одержав повідомлення, що його перевели в генерал-квартирмейстера штаб, і він відправився в Монс, де була головна квартира принца Кобургського. При поновленні військових дій Нейпперг брав участь у всіх боях на Самбр, в околицях Шарлеруа, при Турне і Еркліне.

Коли Журдан, 18 червня, перейшов Самбр, Нейпперг був поранений в ногу у справі при Ерлемоне; після одужання, 27 серпня, перебуваючи з кавалерійським загоном в засідці біля села Ельдер, він напав на французького генерала Буассе, що йшов до Мюнстербелю, і взяв у полон 400 чоловік.

Клерфе, призначений головнокомандуючим армією, дав в Маастріхті Нейппергу важкий доручення : з декількома добірними кавалеристами відправитися в різні голландські фортеці н вручити комендантам їх секретні розпорядження. Це доручення, яке вимагало рішучості й обережності було частиною виконано Нейппергом, але несподівана наступ Пішегрю привело його в крайню небезпеку.

Пробираючись через порядки оточили його з усіх сторін французькі війська, Нейпперг мав кілька сутичок з окремими французькими загонами. 14 вересня, поблизу села Делен він зіткнувся з сильним ворожим кінним загоном, і після відчайдушного опору, отримавши вісім ран і втративши правого ока, був узятий в полон.

Він залишався у Франції до січня 1795 року, коли був відпущений до Австрії, із зобов'язанням не служити проти Франції до відомого терміну, після закінчення якого знаходився при нападі на Майнцський лінії, за що був підвищений до звання капітана.

У 1796 році Нейпперг був відправлений до Італії. Там він відзначився в багатьох битвах, які відбувалися внаслідок наміру австрійців подати допомогу обложеній Мантуї. У наступному році він перебував у корпусі генерала Лаудона, захищав Тіроль, і ознаменував себе хоробрістю і дипломатичними здібностями, які виявив у переговорах про демаркаційної лінії.

17 жовтня 1797 був укладений Кампо-Формійскій світ, і діяльність Нейпперга була звернена до занять з частини Генерального штабу.

З відкриттям в 1799 році Другий коаліційної війни Нейпперг багато сприяв успіху бою при Кассано і взяття в полон на Адде генерала Серюрье. За поданням Суворова Нейпперг отримав чин майора і сприяв формуванню пьемонтськоє міліції.

He менш хоробрості і моторності виявив Нейпперг в 1800 році, при взятті Мон-Сені (8 квітня), в битві при Маренго і переговорах про висновок перемир'я . У вересні він служив у Генеральному штабі в Мантуанському гарнізоні, а в кінці грудня, з честю б'ючись на берегах Мінчев, отримав орден Марії Терезії.

Комментарии