Митрополит Никодим: біографія

З квітня по 27 травня 1992 року виконував обов'язки предстоятеля Української Православної Церкви (МП) - до обрання її предстоятелем митрополита Володимира (Сабодана) (замість зміщеного митрополита Філарета (Денисенка )).

Біографія

Народився в селянській родині.

З 1938 року послушник Іоанно-Богословського Хрещатицького монастиря на Буковині.

6 січня 1945 був пострижений у чернецтво; 29 квітня висвячений у сан ієродиякона; 23 лютого 1946 - в сан ієромонаха.

З 1950 по 1955 був настоятелем Іоанно-Богословського Хрещатицького монастиря.

У 1958 закінчив МДА з вченим ступенем кандидата богослов'я.

З 23 квітня 1958 був у складі Російської духовної місії в Єрусалимі.

15 листопада 1958 був зведений в сан архімандрита і призначений начальником місії.

10 серпня 1961 року був хіротонізований на єпископа Костромського і Галицького.

З 21 квітня 1964 - єпископ Аргентинський і Південноамериканський.

25 лютого 1968 був зведений в сан архієпископа і призначений Екзархом Центральної і Південної Америки.

1 грудня 1970 був призначений архієпископом Харківським і Богодухівським, і. о. екзарха Центральної і Південної Америки (до 1977 року).

З 23 листопада 1983 архієпископ Львівський і Тернопільський, тимчасово керуючий Харківською єпархією; 28 березня 1984 був звільнений від тимчасового управління Харківської єпархією.

9 квітня 1985 був зведений в сан митрополита. З 27 грудня 1988 року - митрополит Львівський і Дрогобицький.

З 13 вересня 1989 року - митрополит Харківський і Богодухівський.

27 - 28 травня 1992 головував на Архієрейському Соборі Української Церкви в Харкові (у складі 18 архієреїв), який «висловив недовіру митрополиту Філарету (Денисенко) і звільнив його з Київської кафедри<...>заборонив йому священнослужіння надалі до рішення Архієрейського Собору Матері-Церкви».

З червня 1992 року - постійний член Священного Синоду УПЦ.

З 27 грудня 1994 року - голова Комісії УПЦ по канонізації святих.

28 липня 1999 митрополитом Київським і всієї України Володимиром і Священним Синодом УПЦ був удостоєний права носіння двох панагій.

Почесний професор Харківського державного інституту культури та Харківського інституту мистецтв ім. І. П. Котляревського.

Нагороди

Церковні нагороди

• Всі ордена Єрусалимської Православної Церкви
• Орден преподобних Антонія і Феодосія Києво-Печерських I ступеня (УПЦ МП)
• Орден Преподобного Сергія Радонезького II ступеня
• Орден Святого благовірного князя Данила Московського
• Орден Святого рівноапостольного князя Володимира I ступеня
• Орден Преподобного Сергія Радонезького I ступеня
• Орден Святої рівноапостольної Марії Магдалини I ступеня (Польська Православна Церква, 2006)
• Орден преподобних Антонія і Феодосія Києво-Печерських II ступеня (УПЦ МП)
• Орден Святителя Інокентія Московського I ступеня (РПЦ, 2006) -в подяку за понесені місіонерські праці в різних країнах світу
• Орден Святого рівноапостольного князя Володимира II ступеня
• Численні нагороди інших Помісних Православних Церков

Державні нагороди

• Орден Трудового Червоного Прапора
• Орден Дружби народів

• Орден «За заслуги» II ступеня (21 серпня 1999) -за багаторічну плідну церковну діяльність, вагомий особистий внесок в утвердження принципів християнської моралі в суспільстві
• Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня (21 вересня 2004)
• Почесну відзнаку Президента України (24 квітня 1996)
• Орден «За заслуги »I ступеня (18 квітня 2001) -за багаторічну плідну церковну діяльність, визначний особистий внесок в утвердження ідей милосердя і злагоди в суспільстві
• Орден князя Ярослава Мудрого III ступеня (22 липня 2008 ) -за вагомий особистий внесок у розвиток духовності в Україні, багаторічну плідну церковну діяльність та з нагоди 1020-річчя хрещення Київської Русі
• Орден князя Ярослава Мудрого IV ступеня (14 квітня 2006) -за багаторічну плідну церковну, благодійну та мілосердніческую діяльність, значний особистий внесок в утвердження ідей злагоди в суспільстві та з нагоди 85-річчя з дня народження

Комментарии

Сайт: Википедия