Про знаменитості
Станслав Миколайович Ніколаєнко: біографія
український політичний і державний діяч, міністр освіти і науки, доктор педагогічних наук України
Трудовий шлях
1978-1979 - лаборант Кіровоградського технікуму сільського господарства.
1979-1980 - слухач педагогічного факультету Української сільськогосподарської академії.
1980-1982 - викладач, секретар комітету комсомолу Каховського технікуму.
1982-1985 - секретар Каховського міськкому комсомолу.
1985-1987 - директор Красноперекопського сільського профтехучилища.
1987 - 1988 - інструктор відділу науки і навчальних закладів Херсонського обкому КПУ.
1988-1990 - перший секретар Ніжесерогозского райкому КПУ Херсонської області; голова Ніжесерогозского райради.
1991-1994 - заст. начальника управління освіти Херсонської облдержадміністрації; доцент Херсонського педагогічного інституту.
1994-1998 - Народний депутат Верховної ради України II скликання від СПУ. Секретар Комітету з науки та народної освіти.
1998-2002 - Народний депутат Верховної ради України III скликання від СПУ. Секретар Комітету з науки та освіти.
2002-2006 - Народний депутат Верховної ради України IV скликання від СПУ. Голова Комітету з науки та освіти.
2005-2007 - Міністр освіти і науки України в урядах Юлії Тимошенко, Віктора Януковича, Юрія Єханурова.
2006 - Народний депутат Верховної ради України V скликання від СПУ.
З 2005 року і до цього дня очолює Громадська Рада освітян і науки України (ГРОНУ). Доктор педагогічних наук (2009 р.), професор.
Політичні переконання
У 1991 році був одним із засновників Соціалістичної партії України, до якої входить і до цього дня. Чотири рази обирався до Верховної Ради України (тричі по мажоритарному округу). У 2008 році став одним із співавторів програми «Справедлива Україна». Дотримується ідей європейського соціалізму і соціал-демократії.
У 2009 році разом з Олександром Баранівським покинув Соціалістичну партію України з причини незгоди з діями керівництва партії, зокрема Олександра Мороза. 4 квітня 2009 прийняв пропозицію Івана Чижа очолити лівоцентристську партію «Справедливість».
15 квітня 2009 очолив політичну партію «Справедливість».
У 2009 році увійшов до складу Блоку лівих і лівоцентристських сил, створений з ініціативи лідера КПУ Петра Симоненко (Компартія України, партія «Справедливість», партія «Союз Лівих Сил», Соціал-демократична партія України об'єднана).
