Наши проекты:

Про знаменитості

Патріарх Нікон: біографія


Патріарх Нікон біографія, фото, розповіді - шостий Патріарх Московський і всієї Росії
07 травня 1605 - 17 серпня 1681

шостий Патріарх Московський і всієї Росії

До патріаршества

Народився в мордовській селянській родині в селі Вельдеманово поблизу Нижнього Новгорода (нині - Перевозскій район Нижегородської області). Мати померла незабаром після його народження, батько одружився вдруге. Відносини з мачухою в Микити не склалися, вона часто била його і морила голодом. Навчався грамоти у парафіяльного священика. У 12 років пішов у Макарьев Жовтоводський монастир, був у ньому послушником до 1624 року. За наполяганням батьків повернувся додому, одружився і прийняв сан священика. Служив спочатку в сусідньому селі Лискова, а близько 1626 був призначений священиком однієї з московських церков, на прохання московських купців, які дізналися про його начитаності.

Смерть дітей у 1635 році призвела Микиту до остаточного рішення залишити світ. Він переконав дружину прийняти чернечий постриг у московському Олексіївському монастирі, давши за неї внесок і залишивши грошей на утримання, а сам у віці 30 років теж прийняв постриг з ім'ям Никон у Свято-Троїцькому Анзерського скиту Соловецького монастиря. Через якийсь час преподобний Елеазар, початковий старець скиту, поставив за обов'язок Никону вчинення літургій та завідування господарською частиною скиту. У 1639 році, вступивши в конфлікт з Елеазаром Анзерського, Никон втік з скиту і був прийнятий в Кожеозерскій монастир. У 1643 році був обраний ігуменом монастиря.

У 1646 році відправився до Москви, де з'явився, за тодішнім звичаєм новопоставленому ігуменів, з поклоном до молодого царя Олексія Михайловича, справив на нього гарне враження. Цар велів Никону залишитися в Москві, а Патріарху Йосипу - присвятити його в архімандрити Новоспаського монастиря.

Ставши на чолі братії Новоспаське обителі, Никон увійшов до складу неформального гуртка духовних і світських осіб, який професор Н. Ф. Каптерев називає гуртком«ревнителів благочестя». Головні ідеологи цієї групи - духівник Олексія Михайловича протопоп Благовіщенського собору Стефан Воніфатьевіч, боярин Ф. М. Ртищев і протопоп Казанського собору Іоанн Неронов - ставили перед собою і своїми сподвижниками завдання пожвавлення релігійно-церковного життя в Московській державі, поліпшення моральності як населення, так і духовенства, насадження освіти. Запроваджувалася забута в Москві практика церковної проповіді з амвона, «одностайність» у богослужінні, велика увага приділялася виправлення перекладів богослужбових книг.

Почав їздити до царя на подвір'я кожної п'ятниці для бесід і ради не тільки по духовних справах, але і за державними.

11 березня 1649 був зведений в сан митрополита Новгородського і Великолуцького Патріархом Єрусалимським Паїсієм, колишнім тоді в Москві.

Патріаршество

15 квітня 1652, у Великий четвер, помер Патріарх Йосиф. «Ревнителі» запропонували сан патріарха Стефану Воніфатьевічу, але той відмовився, мабуть, розуміючи, кого хотів бачити на патріаршому престолі Олексій Михайлович.

На початку липня 1652 до Москви були доставлені мощі святого митрополита Філіпа з Соловецького монастиря - ініціатором перенесення мощей до столиці було Новгородський митрополит Никон, який отримує пропозицію царя Олексія Михайловича про заміщення патріаршого престолу перед гробницею святителя.

25 липня 1652 Никон був урочисто зведений на престол патріархів Московських і Всеросійських. Під час інтронізації Никон змусив царя дати обіцянку не втручатися у справи Церкви. Цар і народ поклялися«послушаті його під вс?м, яко начальника і пастиря і батька красн?йшаго».

Комментарии