Джошуа Мкубуке Ньонголо Нкомо: биография

Відродження АНК і вигнання (1957-1960)

У вересні 1957 року лідери Міської молодіжної ліги Південної Родезії Джордж Ньяндоро і Роберт Чікерема відродили АНК як діючу партію, включивши в неї збереглося відділення в Булавайо на чолі з Нкомо. Нкомо став головою відділення, потім був введений до Національного виконком партії, а потім, як володів великим авторитетом ветеран боротьби за права африканців, обраний президентом Африканського Національного Конгресу Південної Родезії (АНК ЮР). Відроджений АНК зажадав скасування расових законів, ліквідації резервацій, повернення африканцям хоча б частини конфіскованих білими поселенцями земель і введення загального виборчого права за принципом «одна людина - один голос». Популярність партії серед африканського населення стала швидко зростати. У грудні 1958 року Джошуа Нкомо виїхав до Гани, де як президент АНК Південної Родезії взяв участь у I Конференції народів Африки в Аккрі. На зворотному шляху Нкомо затримався в Каїрі, де дізнався про те, що 26 лютого 1959 року в Південній Родезії було введено надзвичайний стан, а лідери АНК арештовані як організатори заворушень і кампанії непокори владі. Нкомо не став повертатися на батьківщину, тому що йому теж загрожував арешт, а 15 травня 1959 парламент Південної Родезії прийняв Акт про незаконні організаціях і АНК був офіційно заборонений. Нкомо відправився до Лондона, де у вигнанні провів два роки.

На чолі Національно-демократичної партії (1960-1961)

Нкомо організував у Лондоні відділення АНК і здійснював поїздки по світу, намагаючись привернути увагу до ситуації в Південній Родезії. У січні 1960 року на його батьківщині активісти розпущеного АНК створили і офіційно зареєстрували Національно-демократичну партію Південної Родезії (англ.Southern Rhodesia National Democratic Party (NDP)). Нкомо став головою представництва НДП у Лондоні і керівником її міжнародного відділу. У жовтні того ж року він був обраний головою НДП і повернувся до Південної Родезії. Уряд колонії віддало наказ про його арешт. Нкомо висловив протест проти арештів лідерів НДП і публічно зателефонував колишньому прем'єр-міністру колонії Гарфілда Тодду, повідомивши свої вимоги для передачі їх уряду Великобританії. Нкомо зажадав призупинити дію конституції Південної Родезії і встановити демократичні порядки. У грудні 1960 року Нкомо як лідер НДП був запрошений до Лондона на Федеральну конференцію з перегляду конституції Федерації Родезії і Ньясаленда. Він виступив за негайний розпуск Федерації, надання африканцям політичних прав і створення в законодавчих органах африканської більшості. Він заявив, що Південній Родезії потрібна така конституція, «яка дала б більшості населення країни, тобто чорним африканцям, можливість обрати істинно представницький уряд». У лютому 1961 року Нкомо взяв участь у проходила в Солсбері Конституційної конференції Південної Родезії і спочатку підтримав проект конституції, який припускав надання африканцям 15 з 65 місць в Законодавчій раді колонії. Проте партія не схвалила такого його рішення. Нкомо вилетів до Лондона і 17 лютого заявив, що Національно-демократична партія відмовляється від будь-якого конституційної угоди. Він особливо уточнив, що, як лідер, виражає інтереси своїх послідовників, а жоден нормальний лідер не може ігнорувати думку своїх прихильників.

НДП організувала бойкот конституційного референдуму 26 липня 1961 і приурочила до нього загальний страйк, а до цього, 23 липня організувала неофіційний референдум, в якому брали участь 372.000 африканців. Але в грудні королева Великобританії Єлизавета II все ж ввела в дію конституцію Південної Родезії. НДП організувала жіночу демонстрацію протесту в Солсбері, проте вона була жорстоко придушена владою, а 840 африканок були арештовані. 6 грудня 1961 Національно-демократична партія була заборонена.