Василь Сергійович Норов: біографія

Біографія

Дитинство і юність

Василь народився 5 квітня 1793 року в селі Ключі Балашовської повіту Саратовської губернії (нині Ртищевське район Саратовської області) в дворянській сім'ї. Батько - відставний майор, саратовський губернський предводитель дворянства Сергій Олександрович Норов (пом. 16 березня 1849); мати - Тетяна Михайлівна Кошелєва (пом. 23 листопада 1838). Отримав домашню освіту. 2 жовтня 1801, в семирічному віці, був зарахований пажем у Пажеського корпусу, з 24 грудня 1810 року - камер-паж.

Військова кар'єра

27 серпня 1812 Василь Норов, успішно склавши іспити, був достроково випущений з корпусу прапорщиком у діючу армію - в лейб-гвардії єгерський полк, куди прибув 6 жовтня. Норов учасник Вітчизняної війни 1812 року і закордонних походів. Брав участь у боях під Красним, під Лютценом, Бауцені, під Лейпцигом, теплиці. 13 липня 1813 Василь був проведений в підпоручика. 18 серпня 1813 в Кульмська бою В. С. Норов був важко поранений.

Для лікування Норов повернувся до Росії. Потім він вступив в резервну армію. Під проводом генерала від інфантерії Д. І. Лобанова-Ростовського знаходився при блокуванні фортеці Модлін. 15 травня 1816 був підвищений до поручика, 28 серпня 1818 стає штабс-капітаном, 13 травня 1821 року - капітаном.

20 березня 1822 Норов за «спотворене й недозволене вчинок проти начальства» за височайшим наказом був виписаний з гвардії в 18 єгерський полк з утриманням під арештом протягом шести місяців. Під «неприпустимим вчинком» малася на увазі історія трапилась з Василем Норовим у Вільно, на огляді гвардійських полків, які поверталися із зимівлі із західних губерній у Санкт-Петербург. Великий князь Микола, причепивши до капітана Норов за якісь упущення по службі, зробив йому грубий публічний догану. Більш того, навмисне піднявши перед Норовим свого коня, Микола забризкав його брудом з голови до ніг. Норов зажадав сатисфакції за образу, кинувши відкритий виклик великому князю, який той не прийняв. Тоді Норов, а за ним ще п'ятеро офіцерів, на знак протесту проти грубого нехтування офіцерської честі подали прохання про відставку. Скандал дійшов до імператора Олександра I, який вказав Миколі на його непорядність. Великий князь змушений був умовляти Норова взяти назад прохання про відставку. 9 жовтня 1823 Норов був «всемилостивий» прощений, проведений в підполковники і призначений у піхотний полк принца Вільгельма Прусського. 1 березня 1825 В. С. Норов вийшов у відставку і оселився в Москві.

Декабрист В. С. Норов, арешт і ув'язнення

Ще в 1818 році Норов вступив у таємне товариство декабристів - «Союз благоденства», а в 1823 році був прийнятий у Південне товариство декабристів С. І . Муравйовим-Апостолом. Брав участь у розробці планів державного перевороту, проте участі в подіях 14 грудня не приймав.

Після поразки повстання декабристів 22 січня 1826 віддається наказ про арешт Норова, що знаходився в Москві. 27 січня він був арештований в будинку свого друга Михайла Фонвізіна на Різдвяному бульварі. 31 січня Норов був доставлений у Санкт-Петербург на головну гауптвахту, де його вперше допитав генерал-ад'ютант В. В. Левашов. Після цього, закутого в кайдани Норова перевели в арештантський спокій № 5 Трубецького бастіону Петропавлівської фортеці. Родичі Норова згодом розповідали, що перед допитами заарештований декабрист піддавався тортурам. Його поміщали в так званий кам'яний мішок, босого змушували стояти у крижаній воді, годували оселедцем, не даючи при цьому пити.

Комментарии