Олександр Михайлович Овечкін: биография

5 січня 2010 Овечкін став капітаном «Вашингтона», змінивши обміняний до «Коламбус» Кріса Кларка. За місяць, 5 лютого, Олександр подолав 500-очковий рубіж у регулярних чемпіонатах НХЛ.

Для команди Овечкіна, «Вашингтона», регулярний сезон складався успішно, і в підсумку «Кепіталз» святкували в ньому перемогу, проте команда не зуміла подолати навіть перший раунд плей-офф, поступившись у 7-матчевій протистоянні «Монреаль Канадієнс». Гра Олександра залишила неоднозначне враження - він знову виступив на високому рівні, набравши 109 очок за сезон, але вперше з 2007 року не виграв жодної з великих індивідуальних нагород, хоча в середині сезону вважався головним претендентом на звання кращого гравця. Незважаючи на невдалу кінцівку, Овечкін до останнього моменту боровся і за «Харт Трофі», і за «Арт Росс Трофі», і за «Моріс Рішар Трофі». Без призів за підсумком регулярної першості хокеїст, проте, не залишився, в 3-й раз поспіль отримавши «Тед Ліндсей Авард». Причиною спаду в грі Овечкіна називалася невдача російської збірної на Олімпіаді і зіпсували сезон дискваліфікації.

Міжнародна кар'єра

Першим міжнародним змаганням, на якому зіграв Овечкін був Юніорський чемпіонат світу 2002. Олександр став кращим на чемпіонаті за набраними очками (18), а збірна зайняла друге місце, поступившись юніорської збірної США тільки за різницею забитих і пропущених шайб. У січні 2003 року він зіграв за молодіжну збірну на Молодіжному чемпіонаті світу. Овечкін забив 6 шайб, чим допоміг збірній виграти золоті медалі першості. Це була перша міжнародна золота нагорода Олександра.

У 2003 році Овечкін був викликаний Віктором Тихоновим в головну збірну на Кубок Ческа Пойіштовна. Він став наймолодшим хокеїстом, що з'явилися в складі першої збірної, а також самим юним гравцем збірної, забивав шайбу. У квітні Олександр брав участь у юніорському чемпіонаті світу, що проходив в Ярославлі. Збірна зайняла 3-е місце, а Овечкін набрав 13 очок.

У 2004 році Овечкін взяв участь у 3-х міжнародних турнірах, причому в 2-х з них представляв першу збірну. На Молодіжному чемпіонаті світу збірна посіла лише 5-е місце, Овечкін закинув 5 шайб і віддав 2 гольові передачі. Навесні Овечкін відправився в Чехію на дорослий Чемпіонат світу. Він був наймолодшим з усіх гравців, що взяли в ньому участь. На чемпіонаті збірна виступила невдало, не зумівши потрапити навіть до чвертьфіналу, а Овечкін набрав у 6 матчах лише 2 очки. У складі першої збірної Олександр зіграв ще і на Кубку світу, на якому команда Росії також виступила невдало, програвши американцям у чвертьфіналі.

На початку 2005 року Олександр знову виступив на Молодіжному чемпіонаті світу. Його результат - 11 очок - був третім на чемпіонаті, а збірна стала 2-й, поступившись у фіналі Канаді. За підсумками першості росіянин був названий кращим нападником. У складі основної збірної Овечкін зіграв на чемпіонаті світу в Австрії. Олександр набрав 8 очок, а збірна стала 3-їй. Це була перша медаль Овечкіна на дорослому змаганні.

У лютому 2006 року Овечкін вперше у своїй кар'єрі взяв участь в Олімпійських іграх. У Турині Олександр закинув 5 шайб і віддав одну гольову передачу, а за підсумками турніру був єдиним з росіян, включених до символічної збірної, в яку крім нього увійшли четверо гравців збірної Фінляндії і шведський захисник Ніклас Лідстрем. Збірна Росії зайняла на Олімпіаді 4-е місце. У травні Овечкін зіграв на чемпіонаті світу. Він став кращим у збірній, і 5-м на турнірі за набраними очками, потрапивши за підсумками першості в Збірну всіх зірок на думку журналістів, а збірна виступила невдало, програвши у чвертьфіналі збірній Чехії.