Сергій Маркович Нюренберг: біографія

Біографія

Сергій Маркович Нюренберг народився під ім'ям Шмуль-Янкель Ніренберг в Житомирі в єврейській родині з Бердичева. Його батько, волинський міщанин Мордко-Лейб (Мордхе-Лейб, або Маркус Хаїмович) Ніренберг (пом. 1877), займався адвокатською практикою в Бердичеві, потім у Києві та Житомирі. Мати, Бася-Рехля Срулевна Ніренберг (уроджена Шварц, розум. 1875), була домогосподаркою. Разом з Сергієм в сім'ї росли троє братів і сестра.

Вступив до Петербурзького учительський інститут. Після його закінчення 21 грудня 1886 прийняв лютеранство у ризькій Євангелічно-лютеранської церкви Св. Якова (отримавши при хрещенні ім'я Сергіус Петро Гейнріх) і став викладачем Юр'ївського міського училища.

У зв'язку з захопленням журналістською діяльністю Сергій Нюренберг змінює місце роботи і освоюється в редакції «Ризького вісника», в якому працює на правах постійного кореспондента. У 1889 році одружився з донькою православного священика Олександрі Олександрівні Горської (1864-1956) і двома роками пізніше (16 квітня 1891 року) сам перейшов у православ'я, одночасно змінивши первісну прізвище Ніренберг на Нюренберг. У 1893 році стає секретарем редакції «Ризького вісника». Столиця Лифляндской губернії, Рига, пропонувала більше можливостей для працевлаштування на журналістському терені, тому незабаром Нюренберг переїжджає до Риги, де його приймають на роботу такі періодичні видання, як «Русь», «Новий світ» і деякі інші.

Крім діяльності в газетній сфері Сергій Нюренберг бере активну участь у громадському житті міста: він є одним з натхненників створення Першої російської платній загальнонародної бібліотеки; він стоїть біля витоків Російського просвітницького товариства і довгий час був його співголовою. Також він брав участь у створенні ощадно-ощадної каси. У початку 80-их Нюренберг ратував за процвітання російського театру в Ризі, він організував перші театральні постановки в стінах російського фінансового товариства «Вулик» (мова в даному випадку йде про антрепризах Щербакова). Пізніше він всіляко сприяв формуванню першої постійної трупи.

У 1908 році наступає період еміграційних поневірянь. Сергій Нюренберг вирушає до Петербурга. Там він пожив деякий час, після чого наступними пунктами його мандрівки стали Мінськ і Білосток. Далі він остаточно переселяється до Москви, де і проживає до революції. Події 1917 року змушують його залишити Москву.

У 1921 році разом з багатьма колишніми рижани, які займалися просвітницькою діяльністю, він потрапляє в Берлін. У Берліні, який на ранньому етапі функціонував в якості базового центру російського розваг, він проживає до 1923 року, після чого повертається до Риги. У Ризі він працевлаштовується в страховому товаристві «Даугава». Стає на стезю банківського службовця, в Резекне (Режіце) очолює відділення Ризького Комерційного банку.

У щоденнику Сергія Нюренберга перший запис присвячена фактом дебютної публікації в «Ризькому віснику» за № 136 (вийшов 21 червня 1888), в якій він відзначив важливе в історії краю подія - п'ятдесятиріччя з моменту заснування Юр'ївського урядового міського училища, в якому вчителював і сам Сергій Маркович. 16 серпня 1889 Нюренберг у своєму автобіографічному щоденнику відзначає інша знаменна подія - початок постійної співпраці з «Ризьким вісником», яке виразилося у статті про необхідність проведення масштабних реформ у жіночих училищах в Прибалтійських губерніях. Цей щоденник продовжили вести дочки Нюренберга (Ольга Бокшанская та Олена Булгакова), скрупульозно відзначаючи в ньому всі подробиці життя родини протягом декількох поколінь.

24 жовтня в квартирі 1 по вулиці Альбертовской, 2, Сергій Нюренберг помер після тривалої хвороби. Похорон відбувся 27 жовтня - Сергій Нюренберг був похований на Покровському кладовищі. Про це в некролозі писала ризька газета «Сегодня» в номері 296.

Сім'я

• Дружина -Олександра Олександрівна Нюренберг(уродженаГорська, 1864-1956). n
  • Дочка - Олена Сергіївна Булгакова (у першому шлюбіНейолова, у другому -Шиловська, в третьому -Булгакова, 1893-1970), дружина генерал-лейтенанта Є. А. Шиловського і письменника М. А . Булгакова, невістка актора М. В. Дальського.
  • Дочка - Ольга Сергіївна Бокшанская (1891-1948), співробітниця МХАТ, особистий секретар В. І. Немировича-Данченко; друкарка, друкується останній роман М. А . Булгакова «Майстер і Маргарита».
  • Сини -Олександр Сергійович Нюренберг(1890-1964) іКостянтин Сергійович Нюренберг(1895-1943).
  n

Публікації

С. М. Нюренберг. Зі спогадів кореспондента «Ризького вісника» / / Балтійський архів. Російська культура в Прибалтиці. Рига: Даугава, 2004. Т. 8.

Комментарии

Сайт: Википедия