Наши проекты:

Про знаменитості

Михайло Володимирович Омелянович-Павленко: биография


5 грудня 1919 в умовах настання червоних військ був призначений командувачем Діючою армією УНР. Очолював армію під час «Зимового походу» по тилах червоних і білих військ. Всього під командуванням генерала Михайла Омеляновича-Павленка перебували 6400 багнетів і шабель, 14 гармат, 144 кулемети. Армія пройшла з боями 2500 км за 180 днів. 6 травня 1920 вона прорвала фронт у районі Ямполя і приєдналася до 3-ї Української дивізії залізної, що воювала в складі 6-ої польської армії проти Червоної Армії під час почалася на той час радянсько-польської війни. За успішне керівництво військами в «Зимовому поході» отримав звання генерал-поручика.

Командував Діючою армією УНР до 11 липня 1921. З 10 лютого по 11 липня 1921, одночасно, військовий міністр уряду УНР, що перебував на території Польщі. У 1921 вступив з конфлікт з головним отаманом Симоном Петлюрою, що призвело до відставки Омеляновича-Павленка з усіх посад.

Емігрант

Потім жив в еміграції в Чехословаччині, де очолював Союз Українських ветеранських організацій , а під час Другої світової війни став главою Українського вільного козацтва (1942), займався формуванням українських військових частин на німецькій службі. Німці, однак, не довіряли українським діячам, і включили козачі підрозділи до складу охоронних батальйонів, позбавивши їх тим самим самостійності.

З 1944 Омелянович-Павленко жив у Німеччині, з 1950 - у Франції. У 1945 Український національний комітет призначив його главою Вищої військової ради. У 1947-1948 міністр військових справ уряду УНР у вигнанні, в цей період був зроблений в генерал-полковник. Автор мемуарів, в повному вигляді під назвою «Спогади командарма (1917-1920)», опублікованих у Києві в 2007.

Бібліографія

  • Ковальчук М. На службі Батьківщині. Життя й частка генерал-полковника М.Омеляновіча-Павленко / / Омелянович-Павленко М. Спогади командарма (1917-1920). Київ, 2007. С. 7-50.
  • Тинченко Я. Офіцерській корпус Арміі Украінськоі Народноі Республікі (1917-1921). Книга I. Київ, 2007. С. 312-313.
Сайт: Википедия