Олександр Олександрович Палтов: биография

17 серпня 1918 разом з головою ради міністрів Лизогубом, О. Палтов відправився на переговори до Німеччини (в якості секретаря при них був ад'ютант гетьмана Василь Кочубей), де провів кілька зустрічей і обговорень економічних , торгових, військових, і політичних проблем з державним секретарем МЗС Німецької імперії фон Гінце. Візит мав надзвичайно сприятливі наслідки для України. Зокрема, остаточно були дозволені на користь Україні питання формування національних армії і флоту.

Вже через місяць, на початку вересня, Палтов супроводжував гетьмана, коли той на запрошення імператора Вільгельма здійснив свій візит до Німеччини. Це був перший візит глави незалежної України за кордон. Українська делегація зупинилася в готелі «Адлон», де рейхсканцлер граф Гертлінг влаштував на честь української делегації пишний прийом. У той же вечір українська делегація урочисто прибула в замок Вільгельмсгое, де знаходився німецький імператор, який вручив членам української делегації високі державні нагороди, а самому гетьману - Орден Червоного Орла. Візит до Німеччини дуже посприяв утвердженню України на міжнародній арені. Вирішили цілий ряд важливих державних питань. Зокрема, були досягнуті нові військові угоди, наприклад 17 вересня в склад Українського Державного Флоту була повернута Підводна Бригада в складі 17 підводних човнів.

Про високої ролі Палтова в українському політикумі свідчить той факт, що коли гетьман поїхав по запрошення принца Генріха в Кіль, то він не взяв із собою Палтова, а доручив йому самостійно розібратися з деякими важливими справами. Зокрема, Палтову було доручено вивчити особливості та вплив німецьких соціалістичних партій на політичну обстановку.

У жовтні 1918 р., в умовах різкого перелому на фронтах світової війни, поразки Болгарії і розвалу Австро-Угорщини, О. Палтов стає одним з ідеологів русофільського напряму в українській політиці. Намагався знайти розумний компроміс в конфлікті гетьмана з політичною опозицією.

Розуміючи, що після літніх подій та співпраці з Німеччиною Антанта поставиться до суверенітету України як мінімум з підозрою, гетьман, заради можливості встановлення переговорів з представниками Антанти, 14 листопада 1918 року проголошувалася федерацію з майбутньою демократичною Росією. Тоді ж було встановлено новий уряд на чолі з С. Гербелем, в якому не було ні самостійників, ні германофілів. Соотвестсвенно, Палтову в ньому місця не знайшлося. 20 листопада О. Палтов сам подав прохання про свою відставку.

Незабаром після проголошення федерації, на Україну спалахнув націоналістичний заколот Директорії під керівництвом Петлюри та Винниченка. На Україну почалася громадянська війна. Повстання вже незабаром після свого початку прийняло соціальний характер. Вже в ході повстання почалися переговори про визнання суверенітету Української Держави Антантою, однак 14 грудня, гетьман, не бажаючи продовжувати громадянську війну, відрікся від влади, і передав її республіканцям. За іронією долі, вже після зречення гетьмана, в той же день до Києва прибула делегація Антанти, яка, однак, з Директорією відмовилася співпрацювати, порахувавши складу її уряду більшовицьким. Подальша доля, як і дата смерті Олександра Олександровича Палтова невідома. За непідтвердженими даними, якийсь час він працював в МЗС Румунії.

Сайт: Википедия