Л. Пантелєєв: біографія

Біографія

Олексій Єремєєв народився в Санкт-Петербурзі, в родині козачого офіцера, хорунжого, Івана Адріанович Єремєєва, вихідця з старообрядців, героя російсько-японської війни, згодом успадкував сімейну справу - торгівлю лісом і дровами. Мати Олексія - Олександра Сергіївна - також походила з купецької сім'ї, проте, зовсім інший по духу. Сімейне життя не задалося із самого початку. Весела, відкрита, наївна Шурочка і потайливий, похмурий, гордий Іван Адріанович - ці якості заважали зрозуміти один одного. Однак це не завадило їм народити трьох дітей - Олексія, Васю і Лялю.

Під час Першої світової війни батьки Олексія розлучилися, Іван Адріанович виїхав на лісозаготівлі у Володимир і помер там, в 1916 році; Олександра Сергіївна залишилася одна з трьома дітьми, заробляючи на життя уроками музики.

У тому ж 1916 році Олексій надходить в 2-е Петроградське реальне училище, однак, що розгортаються революційні події в 1917 році перешкодили нормальній навчанні, втягнувши більшість дітей в обговорення політики і подальшого розвитку країни. У жовтні 1917 Олександр важко захворів і пролежав у маренні весь Жовтневий переворот.

У 1918 році сім'я вирішує виїхати в Ярославську губернію, село Чельцової, рятуючись від голоду в Петрограді. Там, на тлі розгортається Громадянської війни, Олексій захворює дифтеритом і вони з матір'ю їдуть до Ярославля, до лікаря. У Ярославлі якраз в цей же час починається Ярославське повстання. Готель «Європа», в якій вони зупинилися, безперервно обстрілювали, кілька разів Олександр стикався з білогвардійцями, що залишило дуже неприємний слід у його душі, тому що його два рази брали за шпигуна. Через кілька днів Альоша з матір'ю втекли з Ярославля назад у Чельцової. Після придушення повстання, вони знову повернулися до Ярославля, де з'ясувалося, що Олексій повністю здоровий.

За літо 1918 Олександра Сергіївна кілька разів їздила до Петрограда за речами дітям, в тому числі привозила для Льоші книги, так і почалося його захоплення літературою.

Наприкінці літа в Чельцової приїхала втекла з Петрограда від голоду Лешіна тітка з дочкою Ірою. Але до того часу в селі вже теж почав відчуватися голод.

Восени Олександра Сергіївна знайшла роботу в маленькому містечку татарською на річці Камі, і вся родина переїжджає туди.

На початку 1919 року мати Альоші їде в Петроград і не повертається. Вся сім'я хворіють на тиф і дизентерію, Олексій потрапляє в лікарню. Після одужання, повернувшись додому, виявляє, що вся сім'я злягла, а брат Вася відправився жити, вчитися і працювати на сільськогосподарську ферму. Проблеми з добування грошей лягли на Льошу. Спочатку він невдало торгував на базарі, потім його теж відправили на ферму до брата, там його били, навчили красти. Через два місяці Олексій втік звідти, назад до тітки, але не зміг там залишитися і вирушив до дитячого будинку. Там він пробув недовго, з приятелями вони пограбували склад і його затримали при збуті краденого, після чого його перевели в інший дитячий будинок, звідки він і втік у перший же день.

Олексій став пробиратися до Петрограда.

Спочатку він хотів доїхати до Рибінська на пароплаві, але поряд з Казанню всіх пасажирів висадили, і йому довелося йти пішки до Казані. Там він влаштувався помічником шевця, і пропрацював все літо, однак восени знову зібрався в дорогу. Незабаром він залишився без грошей, знову почав красти, був спійманий і відправлений у Мензелінськ, в дитячу колонію імені III Інтернаціоналу. У колонії було голодно і брудно, тому на початку зими Олексій втік звідти, намагався красти, потім влаштувався в фінвідділ кур'єром, але практично відразу ж з власної необережності потрапив до лікарні. Коли він виписався звідти, виявилося, що йому нікуди йти. Спочатку він хотів повернутися в дитячий будинок, але як раз в цей час його підібрала Міська організація комсомолу. Там йому надали житло, поклали зарплату і пайок, відправили вчитися в професійну школу. Однак там йому було важко через прогалини в освіті, і він зосередився на віршах і п'єсах. Незабаром комсомольці підтягли його в точних науках.

Комментарии