Оскар Пастіор: біографія

Біографія

Походив з сім'ї трансільванських німців. Після заняття Румунії Радянською армією був у 1945 р. депортований в трудовий табір на території Донбасу. У 1949 р. повернувся на батьківщину, вивчав германістику в Бухарестському університеті. Після закінчення університету працював редактором німецьких передач румунського радіо (для німецької меншини в Румунії), у 1964 р. опублікував першу книгу віршів.

У 1968 р. отримав стипендію у Відні і вирішив не повертатися до Румунії. З 1969 р. жив у Західному Берліні.

Творчість

Особливий інтерес Пастіор відчував до різних ігрових поетичних форм: паліндромом, анаграма і т. п. У зв'язку з цим інтересом він 1992 р. вступив до літературної групи «УЛИПО», ставши її єдиним німецьким учасником.

Крім власних віршів, Пастіору належать також численні переклади на німецьку мову румунської поезії, в широкому діапазоні від Міхая Емінеску і Джорджа Кошбука до Урмуза і Трістана Тцара. Пастор перекладав і з інших мов, у тому числі твори Гертруди Стайн і вірші Велімира Хлєбнікова.

В останні роки разом з Гертою Мюллер працював над книгою про досвід депортації (романAtemschaukelбув закінчений Г. Мюллер вже після смерті співавтора).

Визнання

Пастіор був одним з найбільш відомих німецьких поетів свого покоління, лауреатом низки престижних премій, зокрема премії Марбурзького університету (1980), премії Хуго Бал (1990), премії Петера Хухеля (2001), премії Еріха Фріда (2002), премії Георга Бюхнера (2006).

Комментарии

Сайт: Википедия