Рафаел Габріеловіч Патканян: біографія

Біографія

Народився 20 листопада 1830 року в місті Нахічевань-на-Дону в сім'ї місцевого священнослужителя, педагога і поета-аматора Габріеля Патканяна. Початкове навчання отримав в школі батька, де, зокрема, познайомився з Мікаелом Налбандяном, з яким протягом життя зберігав дружні відносини.

Вищу освіту здобув у Москві у Лазаревському інституті східних мов. По завершенні курсів у 1850 році визначився вчителем у Тіфліської вірменську Нерсесовскую семінарію. У 1852 році поступив в Дерптський університет. Після закінчення курсу в Дерпті продовжив навчання у Петербурзькому університетна. Був слухачем ряду німецьких університетів.

У роки навчання в Санкт-Петербурзі створив вірменський студентський літературний гурток. Акронім, сформований з ініціалів активістів гуртка - «Гамар-Катіпа» - був пізніше використаний ним як псевдонім при виданні перших власних творів, зокрема, літературних збірок 1855-1857 років.

У 1862 році відкрив у Петербурзі вірменську друкарню, в якій, крім його власних творів, видавалися вірменські переклади російської і зарубіжної літератури. У 1865 році заснував в Петербурзі просвітницький журнал «Північ», орієнтований на вірменську аудиторію. Малося на увазі, що «Північ» замінить закрився незадовго до того московський журнал «Північне Сяйво», який видавався вірменським педагогом і громадським діячем С. Назарянцем. У 1867 році журнал закрився з фінансових причин - кількість передплатників виявилося невелика.

У 1867 році після закриття журналу «Північ» назавжди повернувся в Нахічевань-на-Дону, де відкрив загальноосвітню школу і ремісниче училище для дітей бідняків, особисто очоливши останнє. Самостійно фінансував роботу цих навчальних закладів - навчання було безкоштовним, в училищі діти одержували харчування «за рахунок закладу».

помер 3 вересня 1892 року в Нахічевані-на-Дону, похований біля храму вірменського монастиря Сурб Хач поруч з могилою М. Налбандяна.

Творчість

Писав переважно на літературному вірменською мовою, також російською і на рідному для себе нор-Нахічеванське діалекті. Більша частина творів віршовані, проте писав також прозу - в основному розповіді й нариси.

Лейтмотивом творів Р. Патканяна є ідея національного визволення народу Західної Вірменії, який перебуває під владою Османської імперії. Автор волав до національної самосвідомості вірмен і нерідко прямо закликав їх до збройної боротьби за незалежність - зокрема, в таких віршах 1850-х років, як «Сльози Араксу», «Пісня матері Агаси», історичній поемі «Смерть хороброго Вардана Маміконяна».

При цьому у творчості Р. Патканяна відображені гарячі симпатії до російського народу і Росії. Найбільш помітно ці мотиви простежуються у віршах, створених в період російсько-турецької війни 1977-78 років - наприклад, оповідання «Війна» (1877 рік) віршований цикл «Вільні пісні» (1878 рік).

На більш пізньому етапі, не отказиваяь від громадянської лірики, створив також ряд сатиричних творів - віршований цикл «Ліра Нового Нахічевані» (1879 рік), а також повістей і оповідань, присвячених гострі соціальні теми - «Честолюбець» (1880 рік), «Пані і служниця »(1884 рік),« Ходячі трупи »(1889 рік).

Крім того, переклав на вірменську мову ряд класичних творів російської та європейської літератури. Так, перу Р. Патканяна належать перші вірменські переклади багатьох байок Езопа, «Робінзона Крузо» Д. Дефо, «Казки про рибака і рибку» А. С. Пушкіна.

За життя Р. Патканяна вийшло два видання зібрання його творів (третє побачило світ у 1893 році, через кілька місяців після смерті автора). Не менше двадцяти віршів Патканяна були за його життя було переведено не тільки на російську, але і на інші європейські мови. Частіше за інших переводилися «Сльози Араксу» - 6 разів (у тому числі на російську, німецьку, французьку і англійську). У числі російських перекладачів Р. Патканяна - прижиттєвих і посмертних - були багато знаменитих поети, зокрема, В. Я. Брюсов.

Бібліографія

• Старий Ванец
• Колискова пісня
• Вільні пісні
• Конгрес
• вірменська кров
• Нове покоління мушцев
• Покинутий двір
• Адреса султанові від 36 ефенді-зрадників
• Новий рік
• Одна з тисячі
• Сніданок
• Жертва любові
• Смерть хороброго Вардана Маміконяна
• ужалений
• Пісня Ванського селянина
• Ванське Отче наш
• Аміра
• Ліра Нового Нахічевані
• Патріот
• Плач мушцев
• Художник
• Ходячі трупи
• Сусід
• Я була заручена
• Вірменське прокляття
• Епітафія дитини
• Війна
• Пані і служниця
• Протест проти Європи
• Складаний ножик (на нор-Нахічеванське діалекті)
• Бакалійна лавка
• Відкритий двір
• Холостяк
• Честолюбець
• Вірменська дівчина
• Монт
• Бажання вірмен
• Ванський молодець
• Сльози Араксу
• Вартевор

Увічнення пам'яті Р. Патканяна

• Ім'я Рафаела Патканяна присвоєно літературної студії донських вірмен, заснованої в селі Чалтирь М'ясниковському району Ростовської області в грудні 1990 року.
• У 1901 році на могилі був споруджений надгробний пам'ятник роботи скульптора А.Тер-Манукяна. 4 грудня 1974 розпорядженням Ради міністрів РРФСР № 624 він отримав статус історичного пам'ятника федерального значення в складі меморіального комплексу «Сурб - Хач», (в комплекс входять також могили двох інших діячів вірменської культури - М. Налбандяна і А. Алмандаряна, поета і педагога ).

Комментарии

Сайт: Википедия