Юхим Йосипович Пивовар: біографія

Кар'єра

1973 - 86 рр..- завідувач відділом історії СРСР за кордоном, історіографії, джерелознавства, методів історичних досліджень журналу «Історія СРСР».

1992 - 96 рр..- заступник головного редактора журналу «Вітчизняна історія», з 1996 р. - член редколегії.

1986 - 96 рр..- МГІАІ (з 1991 р. - РДГУ): старший викладач, професор, завідувач кафедри вітчизняної історії новітнього часу, декан факультету архівної справи (1986-90 рр..), проректор з наукової роботи (1990-93 рр. .).

З 1995 р.- член міжнародного редакторського ради та заступник головного редактора міжнародного альманаху «Історичні записки».

З 1997 р.- професор історичного факультету МДУ, керівник Інформаційно-аналітичного центру теоретичних проблем історичної науки, відповідальний редактор інформаційно-аналітичного Бюлетеня Центру «Теоретичні проблеми історичних досліджень».

З 1999 р.- заступник декана історичного факультету МДУ за навчально-методичного об'єднання і додаткової освіти, член експертної Ради ВАК з вітчизняної історії (1992-96 рр..), заступник голови експертної Ради ВАК з історичних наук.

З 2000 р.- член редколегії журналу «Вісник архівіста».

З 2006 р.- ректор ГОУ ВПО Російського державного гуманітарного університету.

C 2009 р.- член Правління Російського Союзу ректорів, член Президії Ради ректорів державних вузів Москви і Московської області.

Наукова діяльність

Основні наукові результати Пивовара Є. І. пов'язані з історичними дослідженнями соціальних проявів та наслідків науково-технічної революції для історії Росії XX століття, показують докорінні зміни в зовнішності різних соціальних груп в епоху НТР, дають серйозне методологічне, історіографічне та джерелознавче обгрунтування для подальших робіт істориків з даної проблематики. Разом з акад. І. Д. Ковальченко, Л. В. Мілов, проф. В. З. Дробіжева брав участь у створенні вітчизняної школи кількісних методів в історичних дослідженнях, вніс значний внесок у розробку проблем теорії історичного пізнання. Велике значення мають дослідження, які проводяться під керівництвом Є. І. Пивовара, для вивчення доль російської еміграції в XX столітті, історії країн пострадянського зарубіжжя.

Член наукових рад низки федеральних архівів (ГА РФ, РГАСПІ), дисертаційних рад при МДУ, ІРІ РАН, РУДН (1999-2001 рр..), Голова спеціалізованої вченої ради при РДГУ (1991-97гг.). Заступник голови навчально-методичної ради з історії Міністерства освіти РФ (з 2000 р.).

Учасник Міжнародних конгресів з історичних наук (Монреаль, Канада - 1995 р., Осло, Норвегія - 2000 р., Сідней, Австралія - ??2005 р.), Міжнародних конгресів з економічної історії (Будапешт, Угорщина - 1982 р., Берн, Швейцарія - 1986 р., Лувен, Бельгія - 1990 р., Мілан, Італія - ??1994 р., Мадрид, Іспанія - 1998 р., Буенос-Айрес, Аргентина - 2002 р., Гельсінкі, Фінляндія - 2006 р.). Виступав з лекціями, брав участь у семінарах, колоквіумах і конференціях у США, ФРН, Великобританії, Франції, Греції, Іспанії, Японії, Ізраїлі, Швеції, Фінляндії.

Автор близько 200 наукових робіт, включаючи монографії, розділи у колективних працях, підручники та навчальні посібники для середньої і вищої школи, опубліковані як в РФ, так і за кордоном (США, ФРН).

Неодноразово читав курси лекцій за кордоном (1989 р. - університет Остіна, Техас , США, 1990 р. - університет Чикаго, США, 1991 р.-університет Іллінойсу Урбана-Шампань, США, 1993 р. - читав лекції в рамках програми фонду Фулбрайта, університет штату Мічиган, Анн-Арбор, США та ін)

Основні публікації

• Масові джерела з історії робітничого класу та інтелігенції / / Масові джерела з соціально-економічної історії радянського суспільства. М., 1979 (у співавт .);

• Радянські робітники і НТР. За матеріалами автомобільної промисловості СРСР. 1966-1975 рр.. М., 1983;

• Масові джерела з історії робітничого класу та інтелігенції і кількісні методи їх аналізу / / Кількісні методи в радянській і американської історіографії. М., 1983 (у співавт .);

• Масові джерела з історії радянського робітничого класу та інтелігенції і кількісні методи аналізу / / Soviet Quantitative History Beverly Hills L., 1984 (у співавт .);

• Історичні джерела та ЕОМ / / Історики сперечаються. Тринадцять бесід. М., 1988 (у співавт .);

• Перебудова і вивчення джерел з соціальної історії СРСР / / А Researcher's Giude to Sourses on Soviet Social History in 1930. ed. By Sh. Fitzpatrick and L. Viola. N.Y., L., 1989 {second ed .. - 1993) (у співавт .);

• Наше Батьківщину. Досвід політичної історії. Т. 1 - 2. М., 1991 (заст. рук. Авт. Колективу);

• Матеріали з історії дисидентського і правозахисного руху. Геттінген, 1994 (у співавт .);

• Російська еміграція в Туреччині, Південно-Сході і Центральній Європі 20-х рр.. (Цивільні біженці, армія, навчальні заклади. Геттінген, 1994 (кер. авт кол .);

• СРСР і холодна війна. М., 1995 (відп. ред. І з -авт .);

• Росія у вигнанні. Долі російських емігрантів за кордоном. М., 1999 (кер. авт. колективу і співавт .);

• Теоретичні проблеми історичних дослі. М., 1998-2002. Вип. 1 - 4 (відп. ред. і автор);

• Пострадянський простір : альтернативи інтеграції. Історичний нарис. Спб., 2008;

• Російське зарубіжжя: соц.-іст. феномен, роль і місце в культурно-іст. спадщині. М., 2008 .

Комментарии

Сайт: Википедия